Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 2
З них гостей: 2
І користувачів: 0
Ангіна у дорослих

Ангіна у дорослих

 

Ангіна у дорослих виникає не завжди в істинному вигляді. Найчастіше при будь болю в горлі пацієнти ставлять собі діагноз самостійно і називають найчастіше ангіну, не прагнучи розібратися із справжнім діагнозом. Плутають ангіну найчастіше з ларингіт, фарингіт, звичайною застудою. Для того, щоб уникнути подібних помилок, необхідно знати, які є ознаки ангіни у дорослих і як вона протікає. Вже при наявності цих ознак необхідно звертатися до лікаря, щоб отримати адекватне лікування.


Причини ангіни у дорослих

Причина ангіни - проникнення в організм стафилокков або стрептококів, а іноді і обох мікроорганізмів. Зазвичай дорослі заражаються при контакті з людиною, яка є носієм інфекції. Також заразитися можна і від одужав після ангіни хворого, оскільки в його організмі ще майже два тижні зберігаються вірулентні стрептококи. Слизова оболонка є першим бар'єром, який зустрічає патологічні мікроорганізми.
При осіданні їх на мигдалинах в роботу включається лімфоїдна тканина, яка активно починає виділяти антитіла до збудника. Оскільки найчастіше хворіють ангіною в осінньо-зимовий період (спровоковано переохолодженням плюс контакт з хворим), то зрозуміло, що імунітет у пацієнтів ослаблений, відчувається брак вітамінів. Лімфатична система в ослабленого організму не може самостійно впоратися з хвороботворними бактеріями, тому ангіна провокує запалення мигдаликів (у деяких випадках гнійне), негативно впливає на роботу інших систем органів.


Симптоми ангіни у дорослих

Зазвичай перші хворобливі відчуття виникають після двох днів від моменту зараження. Яскраві ознаки ангіни - червоне, набрякле горло, болючість при ковтанні, підвищення температури до значних показників, головний біль, ломота в суглобах, знижений апетит, іноді блювання, спастичні болі в області живота, лихоманка, загальна слабкість. Хворобливі відчуття при ковтанні можуть поширюватися як на одну сторону, так і на обидві - в залежності від того, яка мигдалина більше вражена інфекцією. Зовні на горлі можна помітити білі покриття нальоту, які поширюються вогнищами.
Оскільки лімфатична система активно включається в боротьбу зі збудником, то до вищевказаними ознаками приєднується і гіпертрофія лімфатичних вузлів в області шиї, гортані, вуха і їх болючість при пальпації. Аналіз крові при дослідженні показує збільшення швидкості осідання еритроцитів і кількості лейкоцитів. При виявленні подібних симптомів не варто займатися самодіагностикою і самолікуванням. Подібні ознаки можуть давати не тільки ангіна, але і дифтерія та інфекційний мононуклеоз - куди більш серйозні захворювання, лікування яких потребує особливих умов.


Лікування пацієнтів, хворих на ангіну

Для того, щоб уникнути негативних віддалених наслідків ангіни, потрібно як можна швидше, щоб запобігти подальшим погіршення стану здоров'я пацієнта. В першу чергу, хворого необхідно ізолювати, оскільки ангіна дуже заразна. Якщо хворий залишається вдома, то йому виділяється окремий рушник, окрема посуд, приміщення, де він знаходиться, потрібно часто провітрювати, двічі на день проводити вологе прибирання. Всі ці заходи допоможуть як самого пацієнта, так і оточуючим.
Одне з основних правил при лікуванні ангіни - постільний режим. Це захворювання не можна переносити на ногах. Постільний режим повинен тривати не менше, ніж п'ять днів, а при тяжких випадках - до десяти днів. Хворому потрібно давати тепле пиття (щоб уникнути зневоднення), вітаміни, дотримуватися дієти.
Лікування хворого ангіною ґрунтується, насамперед, на прийомі антибіотиків. Серед найбільш дієвих препаратів, які дають покращення вже на наступну добу після прийому, варто відзначити Еритроміцин, Біцилін, Тетрациклін, Ампіцилін, Цефалексин. Крім орального прийому потрібно одночасно орошувати горло такими спреями, як Оросепт, Гексорал, Фарингосепт, Гексаспрей. Використання цих спреїв має чергуватися з частими полосканнями ротової порожнини розчинами фурациліну, харчової соди, перекису водню, йоду, настоями лікарських трав - ромашки, календули, шавлії. Для досягнення знеболювального ефекту можна застосовувати Аспірин, Ібупрофен, Кетонал, Панадол, Парацетамол.
Прийом лікарських препаратів повинен вестися на тлі підвищення імунітету. Обов'язково дорослим призначають аскорбінову кислоту, вітамін В, антигістамінні препарати, які знижують алергічні прояви.
Лікування можна вважати успішним, коли відсутні побічні явища з боку інших систем і органів, коли у хворого нормалізувалися показники крові і сечі, більше семи днів тримається нормальна температура і немає патологічних явищ у ротовій порожнині.

Категорія: Отоларингологія | Переглядів: 1905 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини