Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 2
З них гостей: 2
І користувачів: 0
Асцит черевної порожнини

Асцит черевної порожнини

 

Асцит черевної порожнини (черевна водянка) - скупчення в черевній порожнині рідини незапального характеру. Розвивається при різних захворюваннях в результаті застою в системі ворітної вени при пухлинах, цирозі печінки, при захворюваннях серця і нирок. У перекладі з грецької «асцит» означає черево, шкіряний мішок.

Слід сказати, що область живота (черевна порожнина) немов тонким шаром оточена очеревиною, аналогічно грудній клітці, покритої двошарової плеврою. Внутрішня оболонка двошарової очеревини, мов рукавичка, покриває петлі кишечника, що кишки знаходяться власне «поза» черевної порожнини.

При збільшенні виділення так званої серозної рідини між обома листками очеревини (перитоний) утворюється асцит. Серозна рідина при запаленні багата білками, при застоях рідина містить ті ж речовини і в тому ж складі, що і плазма крові.
В області живота можуть накопичуватися багато літри рідини, причому асцит може не викликати його помітного збільшення. Таке рясне скупчення рідини протягом кількох днів у деяких людей з захворюванням серця викликає дивно швидкий приріст ваги (насправді це літри рідини).

Часто цитований помилкове уявлення свідчить, що «водою» можна заповнювати живіт лише до певного рівня, інакше може «потонути» серце.
- Не можна давати таку спрощену оцінку цього ускладнення, - вважає німецький медик Дольф Кюнцель, - хоча не можна й заперечувати, що скупчення великої кількості рідини в області живота для серця означає величезне додаткове навантаження, так як рідина є перешкодою для поворотного руху крові, а також витіснення артеріальної крові.

Бактеріальне інфікування очеревини викликає вельми болючий перитоніт, тобто гнійне її запалення.

При цьому будь-який найменший рух викликає біль. Здається нестерпним навіть легкий дотик ковдри. Хворі прагнуть уникати будь-якого дотику до живота. Черевні стінки не можна втягнути або поворушити ними (задерев'янілість при захисному напрузі м'язів). Перитоніт не без підстави відноситься до одного з найболючіших захворювань.

Інфікування, перш за все, виникає в тому випадку, якщо вміст шлунка або мікроорганізми з кишечника, а при пошкодженнях і через черевну стінку, потрапляють в черевну порожнину.

У разі подібних ускладнень необхідна термінова медична допомога і прийом великих доз антибіотиків. Ще зовсім недавно пацієнт з перитонітом навряд чи міг розраховувати на порятунок. Методи сучасної терапії істотно полегшили можливість запобігання таких наслідків.

Але бувають випадки виникнення запалення очеревини і при відсутності причинного зв'язку з кишечником або ушкодженнями. При сепсисі мікроорганізми можуть потрапляти в черевну порожнину за допомогою кровотоку, а потім розмножуватися там.

Лікування асциту повинно бути спрямоване в першу чергу на лікування основного захворювання, від якого залежить і протягом самого асциту.

Категорія: Терапія | Переглядів: 843 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини