Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Цікаві медичні статті:
Алергічні захворювання слизової оболонки порожнини рота і губ
Комплексний вплив має бути спрямований на всі механізми патогенезу
Лікувальні засоби невідкладної допомоги при загрозі переривання вагітності
Надзвичайні ситуації. Класифікації за причинами виникнення та рівнями реагування.
Допустимі навантаження для годуючої мами
Ультразвукова діагностика в хірургії
Масаж грудної клітки - медичне і косметологічне застосування
Хронічний бронхіт: симптоми "гавкаючого" кашлю
Основні профілактичні заходи по періодах формування жувальної системи
Ортодонтичні апарати
Фолієва кислота: застосування при вагітності і не лише
Місцева анестезія
Кровозамінники
Активне раннє виявлення захворювань
Стихійне лихо. Класифікація і медико-санітарні наслідки.
Лікувальні засоби невідкладної допомоги при гострій артеріальній гіпотензії, шоку, колапсі.
Плоскі бородавки - дрібниця, але неприємно
Основи біоетичної оцінки та контролю генетичних технологій
Статистика




На порталі: 6
З них гостей: 6
І користувачів: 0
Мікоплазма пневмонія: симптоматика, діагностика

Мікоплазма пневмонія: симптоматика, діагностика

Серед усіх видів позалікарняних пневмоній в останні кілька років все частіше зустрічається атипова пневмонія, збудником якої стає особливий рід паразитарних мікроорганізмів - мікоплазми.  Mycoplasma pneumoniae - це мікроорганізм, який має проміжне положення між родом бактерій і вірусів.  У природі існує багато різновидів мікоплазм, але для людини патогенними є лише кілька.  До таких належить і мікоплазма пневмонія, яка викликає респіраторний мікоплазмоз та атипову пневмонію. 
Інфікування пневмоплазмой відбувається повітряно-крапельним шляхом, але не виключається зараження і шляхом контактно-побутовим.  Джерелом інфекції є хвора людина - як протягом всього інкубаційного періоду мікроорганізмів, так і при виражених клінічних проявах захворювання.  Атипові пневмонії найчастіше хворіють діти й люди, за родом своєї діяльності перебувають в організованих колективах.  Інкубаційний період респіраторного мікоплазмозу становить 1-3 тижні. 
Мікоплазма пневмонії відноситься до внутрішньоклітинних паразитів.  Вражає епітеліальні клітини дихальних шляхів, чим і сприяє розвитку специфічної клінічної картини. 

Симптоми респіраторного мікоплазмозу
Всі симптоми, які викликає мікоплазма пневмонія, можна поділити на такі групи:
·Респіраторні.  Ураження верхніх респіраторних шляхів з розвитком фарингіту, трахеїту, бронхіту.  Легеневі ураження з розвитком пневмонії, плевриту, абсцесу легені. 
·Не респіраторні.  Можливе ураження майже всіх органів і систем організму аутоімунним процесом з розвитком таких нозологічних форм як анемія, тромбоцитопенія, гепатит, панкреатит, артралгії, поліартрит, міалгії, міокардит, перикардит, высыпка різного характеру, менінгіт, енцефаліт. 
Після закінчення інкубаційного періоду захворювання починає розвиватися поступово, в першу чергу з ураження верхніх респіраторних шляхів.  Хворого турбує загальна слабкість, першіння в горлі, нежить, головний біль, сухий кашель.  Поступово сухий кашель перетворюється у вологий з відділенням невеликої кількості в'язкого слизового мокротиння. 
Характерною особливістю кашлю, який викликає мікоплазма пневмонія, є його тривалий і пароксизмальний характер.  Температура зазвичай тримається на субфебрильном рівні.  При наявності бронхіту над легенями можна вислухати сухі хрипи. 
Симптоматика наростає до кінця першого тижня, температура підвищується до 39-400С.  Кашель стає ще сильніше, мокрота відділяється більше.  При розвитку плевриту на тлі пневмонії з'являється больовий синдром у грудній клітці.  Над легенями можна вислухати вологі та сухі хрипи. 

Діагностика пневмонії микоплазми
Важливе місце в діагностичному пошуку відводиться рентгенологічного дослідження органів грудної клітини, без якого діагноз пневмонії не може мати місце.  В загальному аналізі крові можна виявити запальні зміни (підвищення ШОЕ, лейкоцитоз, рідше лейкопенія, зсув формули вліво, лімфоцитоз).  У крові визначають антитіла до мікоплазми за допомогою реакції зв'язування комплементу, діагностичний титр 1:64. 
Виявити мікоплазму в мокроті мікроскопією або шляхом посіву на поживні середовища практично не можливо.  Єдиним методом, який має широкі діагностичні можливості, є метод ПЛР, який дозволить виявити ДНК збудника в мокротинні. 
Певна ступінь небезпеки полягає також у тому, що даний мікроорганізм має властивості антигенної мімікрії (маскується під антигенний склад клітин господаря), що викликає утворення аутоантитіл і розвиток аутоімунних реакцій при мікоплазмовій інвазії. 
Категорія: Пульмонологія | Переглядів: 1526 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини