Мікоплазма пневмонія: симптоматика, діагностика

Серед усіх видів позалікарняних пневмоній в останні кілька років все частіше зустрічається атипова пневмонія, збудником якої стає особливий рід паразитарних мікроорганізмів - мікоплазми.  Mycoplasma pneumoniae - це мікроорганізм, який має проміжне положення між родом бактерій і вірусів.  У природі існує багато різновидів мікоплазм, але для людини патогенними є лише кілька.  До таких належить і мікоплазма пневмонія, яка викликає респіраторний мікоплазмоз та атипову пневмонію. 

Інфікування пневмоплазмой відбувається повітряно-крапельним шляхом, але не виключається зараження і шляхом контактно-побутовим.  Джерелом інфекції є хвора людина - як протягом всього інкубаційного періоду мікроорганізмів, так і при виражених клінічних проявах захворювання.  Атипові пневмонії найчастіше хворіють діти й люди, за родом своєї діяльності перебувають в організованих колективах.  Інкубаційний період респіраторного мікоплазмозу становить 1-3 тижні. 

Мікоплазма пневмонії відноситься до внутрішньоклітинних паразитів.  Вражає епітеліальні клітини дихальних шляхів, чим і сприяє розвитку специфічної клінічної картини. 

Всі симптоми, які викликає мікоплазма пневмонія, можна поділити на такі групи:

·Респіраторні.  Ураження верхніх респіраторних шляхів з розвитком фарингіту, трахеїту, бронхіту.  Легеневі ураження з розвитком пневмонії, плевриту, абсцесу легені. 

·Не респіраторні.  Можливе ураження майже всіх органів і систем організму аутоімунним процесом з розвитком таких нозологічних форм як анемія, тромбоцитопенія, гепатит, панкреатит, артралгії, поліартрит, міалгії, міокардит, перикардит, высыпка різного характеру, менінгіт, енцефаліт. 

Після закінчення інкубаційного періоду захворювання починає розвиватися поступово, в першу чергу з ураження верхніх респіраторних шляхів.  Хворого турбує загальна слабкість, першіння в горлі, нежить, головний біль, сухий кашель.  Поступово сухий кашель перетворюється у вологий з відділенням невеликої кількості в'язкого слизового мокротиння. 

Характерною особливістю кашлю, який викликає мікоплазма пневмонія, є його тривалий і пароксизмальний характер.  Температура зазвичай тримається на субфебрильном рівні.  При наявності бронхіту над легенями можна вислухати сухі хрипи. 

Симптоматика наростає до кінця першого тижня, температура підвищується до 39-400С.  Кашель стає ще сильніше, мокрота відділяється більше.  При розвитку плевриту на тлі пневмонії з'являється больовий синдром у грудній клітці.  Над легенями можна вислухати вологі та сухі хрипи. 

Важливе місце в діагностичному пошуку відводиться рентгенологічного дослідження органів грудної клітини, без якого діагноз пневмонії не може мати місце.  В загальному аналізі крові можна виявити запальні зміни (підвищення ШОЕ, лейкоцитоз, рідше лейкопенія, зсув формули вліво, лімфоцитоз).  У крові визначають антитіла до мікоплазми за допомогою реакції зв'язування комплементу, діагностичний титр 1:64. 

Виявити мікоплазму в мокроті мікроскопією або шляхом посіву на поживні середовища практично не можливо.  Єдиним методом, який має широкі діагностичні можливості, є метод ПЛР, який дозволить виявити ДНК збудника в мокротинні. 

Певна ступінь небезпеки полягає також у тому, що даний мікроорганізм має властивості антигенної мімікрії (маскується під антигенний склад клітин господаря), що викликає утворення аутоантитіл і розвиток аутоімунних реакцій при мікоплазмовій інвазії.