Практичні рекомендації

Пацієнтам з позитивною реакцією на один або кілька харчових продуктів рекомендовано їх повне виключення з раціону на період, тривалість якого залежить від ступеня вираженості реакції (від 2 місяців при 1-й стадії харчової непереносимості до 6 місяців за 3-й). Виключення продукту з раціону необхідно в цілях детоксикації організму і дозволяє, зокрема, добитися втрати пам'яті з боку лейкоцитів про те, що даний продукт є шкідливим для організму. Пацієнтам також рекомендовано одночасне виключення всіх родинних харчових продуктів, що містять подібні елементи і належать до одного біологічного сімейства. Харчова непереносимість не триває протягом усього життя і, як правило, після деякого періоду утримання харчові продукти, на які була виявлена позитивна реакція, знову включаються в раціон. Однак слід уникати їх щоденного застосування, щоб не викликати повторного накопичення токсинів в організмі. 

За даними середньорічного обороту ліжок, підвищена чутливість до продуктів харчування зустрічалася у 8,76 % пацієнтів алергологічного відділення. Серед її етіологічних факторів переважали наступні харчові алергени: риба, томат, злаки, білок яйця, молоко, курка, соняшник, мед, горіхи. У нозологічної структурі харчова алергія переважала дерматологічна патологія - кропив'янка, набряки Квінке та дерматити. Серед супутньої патології лідирували захворювання шлунково-кишкового і гепатобилиарного тракту: гастродуоденіти (58,6% випадків), холецистити (13,6%), гепатити (12,3%). Понад половини випадків харчової алергії (52,5%) було поєднанням з іншими видами алергії, особливо з сумішшю інгаляційних антиген (пилок, цвіль, кліщі, домашній пил, шерсть домашніх тварин). Харчова алергія частіше комбінувався з поліноз (25,3% випадків), алергічним ринітом від впливу побутових алергенів (24,7%), БА (20,4%) і лікарською алергією (14,2%). В полівалентну харчової алергії переважали злакові рослини (45,5%), томат (36,4%) і риба (28,7%).

Спектр харчових алергенів був ширший при астматичному бронхіті, в основному за рахунок цитрусових, свинини, рису, пшеничної муки. У осіб, що страждають на бронхіальну астму, частіше спостерігалася сенсибілізація до продуктів тваринного походження. Супутня соматична патологія була більш характерна для пацієнтів, які страждають харчовою алергією в поєднанні з бронхіальною астмою, на відміну від хронічного бронхіту, що відображає більш глибокі патогенетичні та імунологічні порушення, характерні для перебігу бронхіальної астми. У пацієнтів з астмою, які страждають харчовою алергією, найбільш значущими в этиологическом плані алергенами були риба, цитрусові, яйця. У цитокиновом спектрі у хворих на харчову алергію, поєднаної з астмою, спостерігалися більш глибокі зміни, ніж серед пацієнтів групи порівняння з іншою патологиейорганов дихання (особливо це ілюстрував значний підйом рівня інтерлейкіну-4, відповідального за розвиток алергічної реакції). У пацієнтів з полінозом харчова алергія найчастіше проявлялася як синдром оральної алергію, що більш виражено в старших вікових групах, де менше роль спадковості, одноманітна клінічна картина, в кожному третьому випадку харчова алергія поєднувалася з лікарської. У этиологическом плані у осіб молодого віку, які страждають на поліноз, переважали цитрусові, у старших вікових груп - пшеничне борошно і яблука. У осіб з поєднаною харчовою і лікарською алергією серед харчових антиген переважали цитрусові і помідори, в більшості випадків характер харчової алергії був моновалентний. Серед лікарських алергенів в даній групі частіше зустрічалися антибіотики, нестероїдні противовоспалитеьные засоби, анестетики, вітаміни і галогени (хлор, йод).

У хворих з харчовою алергією на відміну від осіб групи порівняння більш різко збільшена активність показників гуморальної ланки (В-лімфоцити та IgM). Кропив'янка і набряк Квінке харчової етіології супроводжувалися збільшенням показників В-лімфоцитів та IgM без збільшення показників фагоцитарної активності, рівнів лімфоцитів, Т-лімфоцитів і Т-супресорів, зазначених у групі порівняння. Імунограми осіб з харчовою алергією, поєднаної з респіраторними синдромами (астма, бронхіт), характеризувалися наступними змінами: збільшення імунорегуляторного індексу (3,42), різке пригнічення Т-абсолютних лімфоцитів, дворазове підвищення рівня IgM, тенденція до збільшення показників Т-хелперів і системи комплементу та Е-РОК з левамізолом без характерних для групи порівняння підвищення активності гуморальної ланки імунної реактивності в цілому.

Харчова алергія, що протікає по типу гіперчутливість сповільненого типу, частіше зустрічалася при дії таких алергенів, як цитрусові (56,3%), яйця (40,6%) і шоколад (28,1%).

У хворих з харчовою алергією нозологічними формами дерматиту, на відміну від алергодерматозів іншої етіології, збільшені показники лейкоцитів, фагоцитарної активності нейтрофілів і більше активовано клітинну ланку імунітету; середній рівень загального IgE становив 145,58±23,1 kUA (р < 0,05), що в 2,2 рази вище, ніж у групі порівняння.

За даними твердофазного імуноферментного аналізу на специфічні IgE до харчових алергенів, найбільшу кількість позитивних реакцій виявлено на яйце і тартразин (84,8%), мандарини (78,8%). Далі слідували бензойна кислота (72,7%), лимон (69,7%), молоко і апельсин (66,7%). Дещо менш алергенними були гречана крупа (57,6%), тріска і кофеїн (51,5% позитивних результатів), найменш алергенних виявилися пшеничне борошно (45,5%), томати (36,4%) і рис (18,2%). Таким чином, вперше встановлено, що харчові барвники та консерванти грають не менш значну роль у розвитку харчової алергії, ніж традиційно відомі продукти харчування.

Аналізуючи ступінь вираженості алергічної реакції, ми виявили, що слабоположительные реакції (301-599 EU) зустрічалися у досліджуваній групі переважно на гречку (45,5% осіб), молоко (39,4%), лимон (36,4%) та пшеничне борошно (33,3%). Серед позитивних результатів (600-900 EU) лідирували тартразин (42,3%), мандарин (39,4%) і апельсин (30,3%). Виражені алергічні реакції (900-1200 EU) частіше зустрічалися на апельсин, бензойну кислоту і яйце (21,2% випадків). Максимально високі (+++) реакції на харчові алергени (в діапазоні > 1200 EU) зустрічалися далеко не на всі тестовані продукти (яйце -12,1%, а також апельсин - 3,1% і молоко - 3,0%). Такі продукти, як гречка і рис, не викликали жодного випадку вираженого харчової алергії за даними тестів на специфічні IgE.

Обтяжливим фоном харчової алергії у пацієнтів з дерматологічними проявами (від 58 до 62,5% випадків) була гастроентерологічна патологія, яка, згідно з даними аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури, справляє істотний вплив на перебіг харчової алергії. Тому в цілях профілактики виникнення та рецидивування гіперчутливості до продуктів харчування необхідно своєчасне лікування супутніх захворювань ШКТ.

За результатами проведених досліджень розроблено три проекти інструкції (додатки 3-5), що стосуються діагностики, лікування і профілактики харчової алергії.

Висновки:

1. У пацієнтів з бронхіальною астмою, які страждають харчовою алергією, спостерігалася максимальна порівняно з іншою патологією органів дихання активація імунної системи у вигляді надлишкового синтезу ІЛ-4, 8, ФНОа, ІНФ -, ІЛ-1 га, що значно перевищує показники контрольної групи (ІЛ-4 - в 9,1 рази, ФНОа - 8,22 рази; ІНФ-у - у 2,97; ІЛ-8 - в 2,52; ІЛ-1 га - в 1,37 рази). Основними харчовими алергенами, крім цитрусових, в даній групі були риба і яйце.

2. У пацієнтів з полінозом харчова алергія найчастіше проявлялася як синдром оральної алергії (особливо у віці старше 30 років). У этиологическом плані у осіб молодше 30 років переважали цитрусові, старше - пшеничне борошно і яблука. У иммунограм-мах осіб з перехресною харчової і пилковою алергією був знижений рівень лейкоцитів; дещо збільшені показники ФАН, ЛКТ, Е-РОК з левамізолом, IgM, TK по 50% гемолізу; дані зрушення взаимокомпенсированы на рівні ланкових взаємодій.

3. Вулиць з поєднаною харчовою і лікарською алергією серед антиген переважали цитрусові і помідори, в більшості випадків характер харчової алергії моновалентний. Найбільш значущими лікарськими алергенами були нестероїдні протизапальні засоби і антибіотики.

4. За даними гетерогенного твердофазного імуноферментного аналізу на специфічних IgE (сандвіч-метод), найбільшу кількість позитивних реакцій у хворих на дерматози виявлено на яйце, харчовий барвник тартразин (84,8%), мандарини (78,8%) і консервант бензойну кислоту (72,7%). Максимально виражені реакції на харчові алергени (в діапазоні > 1200 EU) викликали яйце (12,1%), апельсин (3,1%) і молоко (3,0%).

5. До найбільш агресивних продуктів харчування, що викликає значні за силою реакції непереносимості і множинні клінічні прояви, за даними цитотоксичного тесту, ставилися свинина, курка, морква, бобові, банани, виноград, соя, цукор, дріжджі, полуниця, горіхи, яблука, ананас.

6. Інтенсивні реакції харчової непереносимості, за нашими даними, частіше відзначалися при синдромах хронічної втоми, ураженнях ШЛУНКОВО-кишкового тракту, патології опорно-рухового апарату, набряках, головного болю, збільшення ваги і дерматиті.

7. Запропоновані нами схеми лікування антигістамінними препаратами нового покоління (кестин, еріус) в поєднанні з коренем солодки, пробіотиком лінекс та ентеросорбентом (поліфепан), літію карбонатом, мерказолілом сприяли імуномодулюючій ефекту (нормалізація загального імунного статусу за рахунок гармонійного перерозподілу показників імунітету, зниження рівня загального та специфічних IgE, відповідальних за розвиток алергічного процесу).

Загрузка...