Що таке аденоміоз матки? Причини, ознаки, методи лікування

Щоб зрозуміти, з якою прихованої проблемою доводиться стикатися багатьом жінкам в сфері гінекології, в першу чергу необхідно дати визначення загальному поняттю «аденоміоз» та/або «ендометріоз».  Це патологія, яка виникає на тлі порушення гормонального та імунного сталості в організмі, що характеризується зростанням ендометрію (слизової оболонки внутрішнього простору матки) за межами його природного, нормальної локалізації. 

Існує прийнята класифікація аденоміозу.  Перше - це аденоміоз генітальний.  Буває він внутрішнім, коли клітини ендометрію проростають тільки в м'язову оболонку матки, і зовнішнім, коли ендометрій поширюється за межами оболонок матки (шийка, придатки, яйники).  Другий тип аденоміозу - екстрагенітальний.  У цьому випадку аномальне проростання клітин слизової матки спостерігається в органах, які не належать до статевій системі жінки (сечовий міхур, сечоводи, очеревина та ін. ). 

У чому полягають особливості внутрішнього генітального аденоміозу або що таке аденоміоз матки? Це ніщо інше як ендометріоз, що характеризується локалізацією ураження виключно в м'язовій оболонці матки. 

Для багатьох жінок питання, що таке аденоміоз матки і які його наслідки, все частіше стає нагальним і досить актуальним.  Не дивлячись на те, що жити з подібною патологією можна роками, не помічаючи її присутності, шкоду для жінок дітородного віку вона може завдати чималої.  Але як запідозрити щось недобре?

Основною ознакою ендометріозу є больовий синдром в перші дні менструації.  В процесі прогресування захворювання симптоматика постійно посилюється.  При локалізації клітин ендометрію в кутах матки болі іррадіюють в пах з відповідної сторони.  Після закінчення менструальних кровотеч клініка стихає.  Захворювання протікає тривалий час, а регрес спостерігається тільки в період постменопаузи. 

При цьому менструації стають рясними, тривалими і слабкими.  У другій половині циклу, до початку місячних, з'являються мажучі кров'янисті виділення.  Із-за постійно повторюваних кровотеч можуть з'явитися клінічні ознаки анемії: блідість шкіри, слабкість, сонливість, підвищена стомлюваність. 

Часто аденоміоз призводить до безпліддя, що виникає через неповноцінності гормонального фону організму жінки, утворення спайок у малому тазі, зміни структури самого ендометрію, підвищеної скоротливості матки і маткових труб. 

Правильний діагноз ставиться на підставі анамнезу, даних об'єктивного обстеження та спеціальних методів дослідження.  Для початку лікар-гінеколог, напередодні менструацій пацієнтки, проводить дворучне дослідження.  Симптомами аденоміозу при цьому вважається збільшена в розмірах, болюча, нерівна матка щільної консистенції на дотик. 

При ультразвуковому трансвагінальної дослідженні контури матки нерівні, нечіткі, видно вогнища кістозних утворень.  Гістеросальпінгографія показує нерівний контур слизової матки.  Діагностична цінність гістероскопії залежить від локалізації патологічного процесу. 

У разі неможливості поставити точний діагноз за допомогою звичайних методів діагностики пацієнтці призначають обстеження МРТ. 

Принципи лікування аденоміозу матки - це, в першу чергу, комплексність і диференційованість.  Розробляючи тактику лікування лікар враховує вік жінки, стан її здоров'я, поширеність, ступінь та стадію ураження.  До уваги береться також наявність супутніх вогнищ запалення або неогенеза. 

Як правило, проводиться консервативна терапія, яка передбачає застосування медикаментозних препаратів.  Пацієнтці призначають андрогени (тестостерон), комбіновані оральні контрацептиви, гестагени (норколут), антиандрогени (даназол), прогестини (оксипрогестерону капронат), аналоги ГнРГ (золадекс та ін).  Паралельно з основним лікуванням проводити фізіотерапія з корекцією супутніх порушень.