Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Цікаві медичні статті:
Вугілля активоване для здоров'я і краси
Лікувальні засоби невідкладної допомоги при інтоксикації
Піднебіння (Palatum)
Основи біоетичної оцінки та контролю генетичних технологій
Функціональні порушення при відкритому прикусі
Застосовувані зовнішньо лікарські та гігієнічні засоби
Гімнастика для очей - і профілактика, і лікування!
Підступний грибок стопи
Негематогенні остеомієліти
Оцінка стану плода та методи діагностики антенатальної патології
Чим небезпечний внутрішньочерепний тиск
Вкладка (вкладки) - мікропротез
Активне раннє виявлення захворювань
Гетерохронії
Надзвичайна ситуація, аварія та катастрофа. Періоди ліквідації медико-санітарних наслідків
Виготовлення індивідуальних ложок на верхню та нижню щелепи
Як проявляється алергія на обличчі?
Основні завдання щодо ліквідації шоку
Статистика




На порталі: 7
З них гостей: 7
І користувачів: 0
Тубоотит, симптоми і лікування тубоотиту

Тубоотит, симптоми і лікування тубоотиту

 

Тубоотит (євстахіїт) - це запальне захворювання слухової (євстахієвої) труби, що порушує вентиляцію в середньому вусі. Слизова оболонка вуха розбухає, звужує просвіт слухової труби або навіть повністю перекриває його. Як результат, в барабанній порожнині виникає негативний тиск, а барабанна перетинка починає втягуватися. У вусі з'являється закладеність, слухова активність падає, виникає біль у вусі. Тубоотит буває гострим (наприклад, при грипі) і хронічним. Інші назви хвороби: сальпингоотит, туботимпанит, катаральний середній отит.

Євстахієва труба з'єднує барабанну порожнину з носоглоткою, довжина цієї слухової труби 3,5 см у дорослої людини, 2 см - у новонародженого немовляти. Функції євстахієвої труби: вентиляційна, акустична, захисна, дренажна. При запаленні євстахієвої труби повноцінне виконання всіх цих важливих функцій стає під велику загрозу.

Симптоми тубоотиту

  • Зниження слуху.
  • Закладеність вуха.
  • Іноді виникає шум у вухах.
  • Аутофония (відлуння власного голосу у хворому вусі).
  • Іноді відчуття ворушіння у вусі.
  • Запаморочення, порушення координації.
  • Мимовільне рух очних яблук.
  • При зіванні або ковтанні слини відчуття короткочасного поліпшення слуху.


Причини тубоотиту

Основна причина тубоотіта - поразка євстахієвої труби інфекцією верхніх дихальних шляхів при гострих інфекційних захворюваннях, наприклад, грип, ГРВІ, гаймориті, скарлатині, кору, кашлюку, дифтерії, фарингіті та ін. Слухова труба інфікується проникли стрептококами, стафілококами, кишковою паличкою та різними іншими вірусами і перестає виконувати свої функції.

Часто розвитку захворювання сприяє звичайний нежить при сильному сякання. Щоб нежить не став причиною тубоотіта, потрібно правильно сякатися: потрібно відкрити рот і щільно затиснути одну половинку носа. Це правило діє і при гаймориті.

Хронічний тубоотит викликається тривало впливають факторами, наприклад, аденоїдами, хронічним синуситом, викривленням носової перегородки, пухлиною носоглотки.

Також існують специфічні форми тубоотіта: аэроотит - викликано різкими перепадами тиску при зльоті і посадці літака, мареотит - викликаний перепадами тиску води, іноді зустрічається у водолазів. При підвищенні тиску повітря важче проникнути в барабанну порожнину через здавлювання слухової труби.

Діагностика тубоотиту

Діагностика тубоотіта не відрізняється великою складністю. При появі вищезазначених симптомів слід звернутися до отоларинголога. Лікар проведе спеціальне дослідження вуха - отоскопію. При отоскопії стає помітною втягнення барабанної перетинки, світловий конус деформований. Слухова активність знижена на 20-30 дБ. В деяких випадках лікар може направити пацієнта на проведення аудіометрії, дослідження функції слухової труби. При підозрі на алергічний тубоотит для аналізу беруться мазки з носа.

Ускладнення тубоотиту

Млявий перебіг тубоотіта без різкої болі у вусі, як правило, призводить до пасивності пацієнта та несвоєчасність звернення до лікаря. Відсутність вчасно розпочатого лікування нерідко призводить до стійкої дисфункції євстахієвої труби і серйозного порушення слуху. Тривало існуюче негативне тиск у порожнині середнього вуха призводить до подразнення равлики, що пізніше може сприяти появі нейросенсорної приглухуватості. Якщо виникає нагноєння, то різко підвищується ризик появи гострого гнійного отиту, наслідки якого можуть бути вкрай важкими.

Лікування тубоотиту

Оскільки тубоотит є запальним захворюванням, то і його лікування має протизапальний характер. Для лікування тубоотіта застосовуються препарати, що мають судинозвужувальну дію - отипакс, тизин, називін, нафтизин, санорин та ін. Додатково використовуються протиалергічні препарати - кларитин, супрастин, гисманал та ін. Пацієнту слід пам'ятати, що не варто дуже енергійно высмаркиваться, щоб уникнути попадання інфекції в барабанну перетинку.

Хороший лікувальний ефект при лікуванні тубоотіта досягається за рахунок застосування катетеризації (продування) слухової труби. При цьому методі за допомогою катетера в просвіт слухової труби вводять розчин 0,1% адреналіну або суспензії гідрокортизону. Також для лікування тубоотіта активно застосовується фізіотерапія: пневмомасаж барабанної перетинки, лазерна терапія, ультрафіолетове опромінення.

При правильному і своєчасному лікуванні гострий тубоотит проходить за кілька днів. Лікування хронічного тубоотіта більш довгостроково, зазвичай прискорюється після усунення наслідків травми або основного інфекційного захворювання, що викликало загострення.

Тубоотит у дітей нічим не відрізняється від дорослих, починаючи від клінічних симптомів і закінчуючи методами лікування хвороби.

Лікування тубоотіта народними засобами в домашніх умовах зводиться до подвійного закопування носа крапель чистотілу: 4-5 крапель у кожну ніздрю, потім через 2-3 хвилини ще 4-5 крапель. Перше закопування обмежена поверхнею слизової оболонки, повторне - впливає на глибші ділянки. Інший спосіб - заміна закапування спеціальними тампонами, які змочують краплями чистотілу або протизапального препарату і вводять по черзі в кожну ніздрю на 15-20 хвилин.

Профілактика тубоотиту

  • Уникнення травм вуха, носа, голови.
  • Профілактика гострих інфекційних захворювань.
  • Правильно сякатися при нежиті або гострому риніті.
  • Своєчасне звернення до лікаря при закладеності вуха.
  • Підвищена увага до стану здоров'я дитини, адже діти хворіють грипом та іншими інфекційними болячками частіше, ніж дорослі.
Категорія: Отоларингологія | Переглядів: 3276 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини