Ускладнення і наслідки при ангіні

Причиною виникнення ангіни в класичному розумінні цього захворювання є гемолітичний стрептокок групи А - це умовно-патогенний організм протягом тривалого часу (практично постійно) живе на слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів і глотки. Саме захворювання виникає тільки в той момент, коли на організм впливають провокуючі фактори - переохолодження, ослаблення імунітету, викликане впливом стресу (фізичного чи психологічного), вірусна інфекція.

Це затвердженням однаково справедливо і для гострої ангіни, і для розвитку загострення хронічного тонзиліту, тому виявлення в мазку з носоглотки або зіву збудника захворювання не вимагає обов'язкового призначення лікування - якщо симптомів запалення мигдалин немає, то місцевий і загальний імунітет організму достатні та призначення терапії не потрібно. Зовсім інша ситуація виникає в тому випадку. Коли у пацієнта виникають прояви будь ангіни - незалежно від форми захворювання (катаральної, фолікулярної, лакунарної ангіни) необхідно обов'язкове призначення антибактеріальної терапії на строк не менше 5-7 днів. Призначене лікування не повинно припинятися навіть у тому випадку, коли стан пацієнта істотно поліпшується після 2-3 днів антибактеріальної терапії і постільної режиму - в іншому випадку висока ймовірність розвитку ускладнень захворювання.

Місцеві ускладнення і ранні наслідки

Місцеві ускладнення ангіни найчастіше проявляються розвитком паратонзиллярного абсцесу - запалюється клітковина, розташована позаду глотки. При такому варіанті розвитку захворювання є висока ймовірність виникнення тяжкого сепсису, і для ефективного лікування необхідно не тільки призначення тривалого курсу антибактеріальної терапії, а й хірургічного лікування. Місцеві ускладнення ангіни розвиваються практично відразу ж після стихання проявів основного захворювання - «світлий проміжок» дуже рідко триває більше 2-3 днів, і пацієнт знову звертається за допомогою до лікаря-отоларинголога. Крім того, на тлі ускладнень сепсису можливий розвиток інфекційного ендокардиту - септичного ураження клапанів серця. При виникненні цього захворювання стрептокок може заноситися струмом крові в серце, осідати на його клапанах, повністю руйнуючи їх результатом захворювання стає формування придбаного пороку серця. У цьому випадку найчастіше уражаються аортальні клапани, розташовані в місці відходження від серця аорти.

Пізні наслідки перенесених ангін

Для організму пацієнта набагато більш небезпечні віддалені наслідки перенесеної ангіни - саме після цього захворювання (як і після скарлатини, що виникає на тлі стрептококової інфекції, обов'язковим проявом якої стає поразка глоткових мигдалин) можливий розвиток поліартриту, міокардиту, гломерулонефриту і ревматизму. Причиною виникнення всіх цих захворювань стає підвищена чутливість організму до продуктів життєдіяльності стрептокока.

При виникненні будь-якого з цих захворювань сам стрептокок в органи не потрапляє, але струмом крові в них заносяться продукти його життєдіяльності (токсини), які фіксуються на рецепторах органів і провокують розвиток інфекційно-алергічного запалення. Саме тому симптоми будь-якої із зазначених хвороб у пацієнта виникають не в момент захворювання, а через досить тривалий період, званий продромальний. Він починається в той момент, коли прояви ангіни, здавалося б, зникають, але стрептокок продовжує виділяти в кров продукти свого метаболізму, в результаті чого починається інфекційно-алергічне запалення. Ураження органів-мішеней (серця, нирок, суглобів) пояснюється тим, що стінка клітин цих органів має деякі спільні антигени з клітинною стінкою стрептокока організм, «обдурений» хворобою, починає руйнувати свої власні тканини.

Найчастіше між моментів удаваного одужання після ангіни і моментом появи перших симптомів пізніх її ускладнень виникає проміжок тривалістю не менше 10-14 днів. Саме такий час необхідно для виникнення ураження органу-мішені, і весь цей час людина буде відчувати себе абсолютно здоровим і не підозрювати загрозу, що нависла над ним. Насправді органи-мішені уражуються однаково часто, але гломерулонефрит, якщо не розвивається важкий варіант захворювання, часто залишаються непоміченими і проявляються тільки через багато років симптомами хронічного гломерулонефриту. На ознаки ураження опорно-рухового апарату (поліартрит), а тим більше на симптоми ураження серцево-судинної системи, не звернути уваги неможливо.

При виникненні артриту найчастіше виникає одночасне ураження декількох суглобів, яке характеризується летючістю і симетричністю, і проявляється болями, набряком і вираженим порушенням функції уражених зчленувань. Самим несприятливим стає поява ураження серця, яке може протікати у вигляді ізольованого міокардиту. У тому випадку, коли у хворого виникають одночасно симптоми ураження суглобів і серця з переважним ураженням клапанного апарату серця, імовірним діагнозом захворювання стає ревматизм. Для його підтвердження або виключення необхідно проведення комплексного лабораторного та інструментального обстеження - до одержання її результатів хворому призначають таку ж терапію, як і для лікування доведеного ревматизму.

Ураження серця при ангіні

Ознаками ураження серця стає підвищена стомлюваність, млявість, розбитість, підвищення температури, різке зниження переносимості звичайних побутових навантажень.

Якщо лікування не призначається і не проводиться своєчасно у повному обсязі, виникає активний процес на внутрішній оболонці, що вистилає порожнину серця - ендокарда, що призводить до формування вад серця. У цьому випадку первинне ураження частіше зачіпає мітральний клапан, розташований між лівим передсердям і лівим шлуночком, з формуванням стенозу (звуження) клапана або його недостатності. Ураження аортального клапана виникає дещо рідше, і його недостатність розвивається частіше, ніж стеноз. Поразка трикуспідального (тристулкового) клапана, що розділяє праве передсердя і правий шлуночок, як первинне ураження виникає дуже рідко і частіше виявляється тільки після формування пороку серця. Ураження клапанів легеневої артерії не зустрічається практично ніколи. Крім того, можливий розвиток комбінованих та поєднаних набутих вад серця, прогноз яких завжди гірше, ніж при ізольованому ураженні.

Саме тому лікарі наполягають на тому, що будь-яка ангіна, навіть в тому випадку, коли вона протікає в легкій формі, вимагає обов'язкового призначення антибактеріальної терапії, курс якої потрібно завершити повністю.

Загрузка...