Найбільш часто спостерігаються інфаркт міокарда, інфаркт головного мозку (див.  Інсульт), інфаркти нирок і легень.  До формування інфарктів призводять тромбоз і емболія, рідше тривалий спазм судин, що розвиваються при різних захворюваннях і патоля, станах.  Частіше В.  виникають як прояв або ускладнення атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця.  

Макроскопічно інфаркти нирок, легенів і селезінки зазвичай мають форму конуса, оберненого підставою до поверхні органу; інфаркт міокарда інфаркт кишечника мають неправильну форму.  Розрізняють білі (ішемічні) і червоні (геморагічні) інфаркти.  Білі інфаркти частіше спостерігаються в нирках і селезінці, червоні - в легенях. 

Клінічні прояви і результат І.  залежать гол.  чин.  від його локалізації та розмірів.  При сприятливому перебігу процесу некротичні маси заміщуються грануляційною тканиною, і на місці інфаркту утворюється рубець.