Аналіз крові на маркери червоного вовчака заснований на виявленні специфічних для цього аутоімунного і імунокомплексного захворювання вівчакових LE-клітин. Морфологічно вони представляють собою нейтрофільний лейкоцит або моноціт, всередині якого знаходиться поглинене ядро клітин з ушкодженою (деполімеризувати) ДНК. Руйнування ДНК власних клітин організму відбувається в результаті з'єднання з антинуклеарних фактор - вироблюваним налаштованої на аутоагресію В-клітинами імунної системи ушкоджувальним білком-імуноглобуліном, і що руйнує білком системи комплементу. Утворений імунний комплекс є специфічною ознакою серйозного аутоімунного захворювання - системного червоного вовчака. При цьому LE-клітини виявляються не тільки в крові, але і у всіх білкових ексудатах, в сечі, в пунктаті кісткового мозку вже на самих ранніх стадіях і при загостренні хвороби. Їх кількість безпосередньо корелює зі ступенем тяжкості патологічного процесу, при якому вовчакові імунні комплекси вражають кровоносні судини практично всіх органів, у тому числі нирок, серця, шкіри. Крім системного червоного вовчака, LE-клітини можуть у невеликих кількостях, але постійно, виявлятися при інших захворюваннях, у патогенезі яких також важливу роль відіграють пошкоджують імунні комплекси. Найбільш часто вони зустрічаються: - При гострій ревматичній лихоманці.
- При узелковом периартериите.
- При тромбоцитопенічна пурпура.
- При гемолітичних анеміях.
- При гострому лейкозі.
- При перніциозної анемії.
- При міліарний туберкульоз.
- При еритродермій.
- При важких ураженнях печінки.
- При плазмоцитомі.
Для дослідження на маркери червоного вовчака при підозрі на вищеперелічені захворювання або для контролю активності перебігу патологічного процесу проводиться забір крові з вени. Спеціальної попередньої підготовки пацієнта не потрібно, але бажано перше обстеження виконати до початку лікування. Підтверджує діагноз виявлення LE-клітин у кількості 5 і більше на 1000 лейкоцитів. На сьогоднішній день аналіз крові на маркери червоного вовчака поступово розширюється за рахунок виявлення високих титрів антитіл до нативної ДНК і до ядерного антигену, циркулюючих імунних комплексів, кріопреціпітінов і імуноглобулінів. Крім того, методика визначення антинуклеарних фактора (тобто антитіл до цілісного ядру власних клітин) у високих титрах розглядається як скринінговий метод діагностики системного червоного вовчака.
| 
