Аналіз крові на маркери вірусного гепатиту дозволяє визначити: - Наявність і ступінь активності патологічного процесу в клітинах печінки, результатом якого є зниження їх функціональної активності або загибель. Для цього досліджуються біохімічні показники: АЛТ, АСТ, загальний білірубін та його фракції, тимолова проба, ЛДГ, фракції білка. Ці маркери є неспецифічними, оскільки змінюються під впливом запального процесу, викликаного будь-яким вірусом, що викликає гепатит.
- Який з вірусів гепатиту викликав стан носійства або захворювання у конкретного пацієнта. Для цього визначаються специфічні маркери.
- Варіанти перебігу вірусного гепатиту на момент дослідження: носійство, гостре або хронічне захворювання.
- Факт одужання після гострого гепатиту.
- Наявність напруженого імунітету проти збудника гепатиту після мала місце специфічної вакцинації.
До специфічних маркерами вірусних гепатитів відносяться: - Антитіла до вірусних частинок. Вони представлені двома класами білків імуноглобулінів, що виробляються імунною системою людини проти кожного конкретного виду вірусів. При цьому IgM свідчать про протікання гострого (свіжого) процесу в момент проведення дослідження, а IgG - про поточний гепатиті, давно перенесене захворювання або про сформувалася імунної реакції у відповідь на вакцинацію. Відсутність антитіл до вірусних часткам говорить про те, що зустрічі організму людини з ними (тобто зараження) не було, або після гострого гепатиту імунітет не сформувався. Повторне дослідження рівня противірусних імуноглобулінів допомагає лікареві відслідковувати активність інфекційного процесу в динаміці, оцінювати ефективність проведеного лікування і прогнозувати ступінь ймовірності одужання або переходу захворювання в хронічну форму.
- Вірусні антигени. Для збудника гепатиту В - це НВsАg його зовнішньої оболонки, ядерний НВcАg і внутрішній НВеАg, для гепатиту дельта - D-Аg Їх виявлення говорить про наявність в крові активного вірусу на момент обстеження, а зникнення - про одужання.
- Специфічні антитіла до всіх видів вірусних антигенів. Вони представлені IgM і IgG і визначаються шляхом імуноферментного аналізу. Для лікуючого лікаря їх зміну в динаміці має таке ж значення, як і динаміка приросту антитіл до вірусних частинок.
- Виявлення ДНК вірусної частки методом полімеразної ланцюгової реакції у хворих з гострим гепатитом В, С або РНК вірусу гепатиту Д. Цей маркер вважається на сьогодні найважливішим при контролі ефективності проведеного лікування хронічних форм захворювання.
| 
