Амілоїдоз нирок

Амілоїдоз - це системне захворювання, що характеризується порушенням білкового обміну з відкладенням аномального білка амілоїду) в органах і тканинах.
Вчені вже 100 з гаком років намагаються взяти під свій контроль цю хворобу, здатну порушити функціонування будь-яких органів і систем, аж до летального результату. Але і в діагностиці й у лікуванні даної напасті досі залишаються прогалини, які не дозволяють повернути хвороба назад.

Найбільш часто амілоїдоз вражає селезінку та нирки. 

Первинний амілоїдоз нирок - це самостійне захворювання. 

Вторинний амілоїдоз нирок може бути наслідком похилого віку, іншого захворювання, або генетичної схильності.

Безперечно назвати причини виникнення первинного амілоїдозу нирок складно. А вторинний амілоїдоз розвивається на тлі хронічних захворювань (туберкульоз, неспецифічний виразковий коліт, ревматоїдний артрит та ін) і нерідко вражає інші органи - селезінку, печінку, кишечник і т. д.

Симптоми амілоїдозу нирок проявляються не відразу. Прогресуючий амілоїдоз нирок визначається поєднанням цілого ряду ознак - розвитком загальної слабкості, артеріальної гіпертонії та інших порушень функцій серцево-судинної системи, набряки, іноді діареєю, збільшенням селезінки і печінки. Приєднання ускладнень (тромбози ниркових вен, анурія) призводить хворого до лікарні.

Діагностика амілоїдозу нирок нерідко утруднена невизначеністю причини або маскуванням ознак хвороби симптомами іншого захворювання (при вторинному амілоїдозі).

За результатами досліджень, на амілоїдоз нирок може вказувати будь-який з наступних симптомів (або їх комбінація):

- виділення білка з сечею;
- ниркова недостатність;
- порушене всмоктування поживних речовин;
- застійна серцева недостатність;
- порушення функціонування нервової системи.

Для підтвердження діагнозу використовуються наступні методи:

- аналіз крові (звертають на себе увагу: високий вміст тромбоцитів, підвищений рівень печінкового ферменту в сироватці кров, знижений рівень гемоглобіну (анемія), низький рівень білка крові);

- електрокардіограма (ЕКГ) (зокрема у пацієнтів з амілоїдозом реєструються знижені рівні напруги імпульсів);

- біопсія (дозволяє найбільш впевнено визначити наявність амілоїду в тканинах або органах).

Зупинити утворення амілоїду не можна, але можна уповільнити.

До загальним для всіх форм захворювання принципами лікування відносяться:

- домашній режим (крім важкі стани);
- тривалий (до 2 років) прийом в їжу страв з печінки;
- обмежене споживання білка і солі;
- при вторинному амілоїдозі - безумовно, лікування основного захворювання;
- діуретичні засоби, вітаміни, і т. д.

А ось індивідуальні призначення лікаря будуть відрізнятися в залежності від уражених органів або тканин, вираженості симптомів амілоїдозу нирок, віку людини, загального стану здоров'я та анамнезу.

Пацієнти з нирковою амілоїдозом повинні бути готові до призначення ниркового діалізу або трансплантації нирки. А локалізований осередок амілоїдозу іноді успішно видаляється хірургічним шляхом.

Хоча амілоїдоз не є формою раку, в деяких випадках вдаються до хіміотерапії, терапії високими дозами стероїдів і альфа-інтерферонів, застосування колхіцину (цими ліками лікують деякі форми раку і артриту).

Загрузка...