Хламідійний артрит

Хламідійний артрит розвивається як ускладнення хронічних запальних захворювань, спричинених хламідійною інфекцією (уретриту, простатиту, пневмонії, кон'юнктивіту тощо). Збудник вражає суглобовий хрящ, синовіальну оболонку, капсулу суглоба. Даний патологічний процес діагностується у 5-15 % хворих, інфікованих Chlamydia trachomatis. Даний тип інфекції передається найчастіше статевим шляхом, в окремих ситуаціях проникнення відбувається під час виконання хірургічних втручань при застосуванні нестерилізованих інструментів.

Запалення суглобів частіше діагностується у чоловіків. Артрит, який виникає після перенесеної інфекції, прийнято називати постинфекционным. Він розвивається в результаті утворення в суглобах імунного комплексу, який і викликає запальну реакцію. Артрит може бути проявом синдрому Рейтера - захворювання, при якому можуть одночасно або послідовно дивуватися сечовидільна, статева система, слизова оболонка очей та суглоби. Дана патологія найчастіше спровокована хронічним перебігом хламідіозу.

Симптоми артриту хламідійного

Симптомів артриту зазвичай передують ознаки уретриту, аднекситу, простатиту, кон'юнктивіту. Вони виникають через 1-1,5 місяці після загострення хламидиозного захворювання. Запальний процес починається гостро, уражаються, як правило, п'ястно-фалангові, плюснефаланговие, міжфалангові суглоби, сухожилля. Пацієнти відчувають болю з суглобах, скутість у рухах, відзначається припухлість, зміна кольору шкіри, гіперемія. Погіршується загальний стан пацієнта: підвищується температура, збільшуються лімфовузли, з'являється озноб, слабкість.

При ускладненій формі може розвинутися капсульна флегмона, гіпертрофічні зміни в синовіальній оболонці, інфільтрація тканин, при тривалому перебігу запалення утворюються кістково-хрящові ерозії, кісткові, фіброзні анкілози суглобів. В залежності від розповсюдженості запального процеси виділяють:

- моноартрит (уражений один суглоб),
- олігоартрит (залучені 2-3 суглобів),
- поліартрит (більше 3).

Для постановки діагнозу проводиться рентгенографія, при якій візуалізується навколосуглобових остеопороз, звуження суглобової щілини, кісткові дефекти. Додатково застосовуються інші діагностичні методи:

- термографія,
- ультразвукове сканування,
- радіонуклідне дослідження,
- подография та ін.

Про наявність запального процесу свідчать підвищення рівня лейкоцитів, прискорення ШОЕ в аналізах крові.

Лікування хламидийного артриту полягає в прийомі антибактеріальних препаратів широкого спектру дії, нестероїдних протизапальних засобів. На гострій стадії забезпечується іммобілізація суглоба, часто антибіотики вводять безпосередньо в область поразки. В міру затихання запального процесу рекомендована лікувальна гімнастика, фізіотерапевтичні процедури (бальнео-, озоно-, фітотерапія, мануальна терапія).

Загрузка...