Амілаза - фермент, що виробляється залозами шлунково-кишкового тракту для перетравлення вуглеводів їжі, в першу чергу крохмалю.
В організмі утворюється кілька видів амілази. До основних слід віднести амілазу вироблювану слинними залозами (?-амілаза слини) і підшлункової залози (панкреатична ?-амілаза). ?-амілаза слини бере участь у переварюванні вуглеводів в ротовій порожнині і втрачає свою активність в шлунку під дією шлункового соку. Панкреатична амілаза інактивується протеолітичними ферментами тонкого кишечника.
При відсутності патології амілаза у невеликій кількості потрапляє у кров і згодом виводиться через нирки з сечею. Норма амілази в крові при цьому складає від 28 до 100 Од/л.
Визначення активності амілази використовують для діагностики захворювань підшлункової залози і слинних залоз. Її підвищення може вказувати на цілий ряд захворювань.
Уточнити діагноз допоможе або визначення конкретного виду амілази, зміст якої підвищено, або наявність у крові інших ферментів. Так, збільшення концентрації у крові амілази слини вказує на епідемічний паротит. У той час як зростання панкреатичної амілази супроводжує гострий і хронічний панкреатит, наявність кіст, каменів або пухлин у протоках підшлункової залози.
В залежності від інтенсивності запального процесу норма амілази в крові може бути перевищена в десять і більше разів. Цей рівень зберігається відносно тривалий час.
При гострому панкреатиті рівень амілази підвищується приблизно через 2-6 годин після больового нападу і залишається підвищеним протягом 3-4 діб. Одночасно з амилазой в цьому випадку зростає концентрація ліпази.
Зниження рівня амілази в крові, менше 25 Од/л вказує на функціональну недостатність підшлункової залози, наприклад після гострого панкреатиту, на муковісцидоз, хронічний або гострий гепатит. Також зниження даного ферменту часто спостерігається при токсикозі вагітності.
Поряд з визначенням концентрації амілази в крові можна визначати її активність в сечі. Активності амілази вимірюють у добовій сечі в нормі вона складає від 1 до 17 Од/л.
|