|
Показання і протипоказання до гормонотерапії |
Головним показанням до гормонотерапії є перед усім наявність гормонозалежної пухлини, що повинно бути доказано при імуногістохімічному дослідженні (рак молочної залози, рак ендометрію), або гістологічно у разі пухлин, що за своєю природою є гормонозалежними в переважній більшості випадків (рак простати). Найчастіше гормонональні препарати застосовуються для лікування раку молочної залози та ендометрію у жінок та раку передміхурової залози у чоловіків. При інших гормонозележних пухлинах гормонотерапія застосовується рідко. У разі раку молочної залози гормонотерапія застосовується у якості ад’ювантного лікування після радикальних операцій переважно у жінок менопаузального віку, або як самостійний метод лікування поширених форм раку. Не дивлячись на більш ніж 20-літній термін застосування гестагенів у якості ад’ювантної гормонотерапії раку ендометрію, ефективність такого лікування досі вважається дискусійною. У разі раку ендометрію гормонотерапія застосовується здебільшого для паліативного лікування поширених стадій. У разі раку передміхурової залози здебільшого застосовують комбінацію нестероїдних антиандрогенів з агоністами гонадотропного релізінг-гормону. Така комбінація отримала назву максимальної андрогенової блокади та є «золотим стандартом» паліативного лікування поширених форм раку цієї локалізації. Протипоказаннями для лікування гормональними препаратами є непереносимість цих ліків, тяжкі порушення функції органів, що приймають участь в обміні препаратів чи їх похідних (передусім – печінки), загальний тяжкий стан хворих.
|