Виявлення жовтяниці в Бразилії

В 1685 році хвороба була виявлена в Бразилії, а потім вона завжди супроводжувала іспанські війська під час їх завойовницьких походів в Мексиці та інших країнах Центральної Америки. Вважалося, що солдати заражаються від гнилих випаровувань у тропічних лісах, а потім один від одного.

Зараз вже встановлено, що жовта лихоманка споконвіку була поширена на території Західної Африки. Звідти з кораблями работоргівців завезли в Америку заражених негрів. Але не це стало визначальним для подальшого розповсюдження інфекції. Виявилося, що на тих же кораблях були доставлені в Америку і комарі, які мешкали в Африці близько сіл і поселень людей і здатні переносити заразне початок від хворої людини до здорової.

Було помічено, що діти хворіють набагато легше, ніж дорослі у віці 20-40 років. У зонах, де поширена жовта лихоманка, місцеве населення в ранньому дитячому віці набуває довічний імунітет. Діти, заразившись вірусом в перші місяці свого життя, коли їх захищав ще материнський імунітет, переносили легке або навіть захворювання безсимптомний, делавшее їх несприйнятливими до жовтої лихоманки на все життя. Коли ж хвороба вражала дорослого, який не виробив імунітету в дитячому віці, зазвичай розвивалася важка хвороба, а дуже часто наставала смерть.

Жовта лихоманка у африканських негрів - це порівняно легке захворювання. Інша справа приїжджі люди, що не мають імунітету. Вони найчастіше стають жертвами жовтої лихоманки і гинуть в результаті важкого захворювання.