Нейтрофіли, або ж нейтрофільні гранулоцити - один з видів лейкоцитів - білих клітин крові, які беруть участь у підтримці імунітету організму людини, і відіграють одну з ключових ролей у боротьбі з бактеріальними інфекціями.

Нейтрофіли зріють в кістковому мозку і вивільняються в кров зі швидкістю близько семи мільйонів в хвилину. У крові вони перебувають від восьми годин до двох діб, а потім потрапляють у тканини, де в наслідок забезпечують захист від інфекцій. Руйнування старих нейтрофілів протікає в самих тканинах. 

В кістковому мозку протікають по черзі шість стадій дозрівання нейтрофілів: спочатку миелобласт, потім промиелоцит, миелоцит, далі метамиелоцит, а після палочкоядерная і сегментоядерная клітина.

Всі перераховані форми нейтрофілів, за винятком сегментоядерной клітини, є незрілими, або молодими. Якщо в крові протікає запальний процес або є інфекція, то швидкість попадання нейтрофілів у кров з кісткового мозку зростає і в кров вже можуть потрапити і молоді нейтрофіли.

Основною функцією нейтрофілів є фагоцитоз - знищення бактерій. Нейтрофіли попередньо розпізнають, а потім і фагоцитують, тобто поглинають, продукти розпаду тканин, бактерії і руйнують їх ферментами. Ферменти, які вивільнилися при розпаді нейтрофілів, розм'якшують навколишнє середовище - формують гнійний абсцес (вогнище). Гній у місцях запалення - це, в основному, нейтрофіли та їх залишки.

У здорової людини паличкоядерні нейтрофіли в крові складають до 6% всіх лейкоцитів. У дитини кількість нейтрофілів у крові залежить від віку:

- У перший день у новонародженого в крові паличкоядерних нейтрофілів може бути до 17%, а сегментоядерних нейтрофілів 45-80%;

- У дітей віком до року кількість паличкоядерних нейтрофілів у крові до 4%, а сегментоядерних 15-45%;

- У віці від року до 12 років паличкоядерні нейтрофіли займають до 5%, а сегментоядерние 25-62%;

- У дітей 13-15 років в крові до 6% паличкоядерних нейтрофілів і 40-65% сегментоядерних.

Підвищення вмісту в крові нейтрофілів може спостерігатися при гострих запальних процесах, наприклад, сепсисі, пневмонії, перитоніті, апендициті, отиті. Найбільш велике збільшення в крові кількості нейтрофілів можна спостерігати при абсцесах і флегмоні, тобто гнійних захворювання. Якщо гнійно-запальні захворювання, які супроводжуються вираженою інтоксикацією, тобто отруєнням організму на тлі інфекцій, протікає важко, то з'являється ймовірність токсичної зернистості і вакуолизации цитоплазми нейтрофілів. Так само до підвищення нейтрофілів у крові можуть привести інсульти, інфаркти міокарда, трофічні виразки, великі опіки, ліки (наприклад, кортикостероїди) та пухлини бронхів, шлунка, підшлункової залози.

Зниження кількості в крові нейтрофілів відбувається внаслідок потрапляння в організм вірусних інфекцій (наприклад, краснухи, кору, грипу, вітряної віспи, Сніду, гепатиту), а так само малярії і токсоплазмозі. Так само зниження кількості нейтрофілів в крові може бути викликане прийомом ліків (наприклад, болезаспокійливі препарати, протисудомні, цитостатики), а так само анафілактичним шоком та променевою терапією.