Олігофренія - одна з форм розумової відсталості людини, що виявляється в нерозвиненості всіх нервово-психічних процесів і ієрархічності психологічного дефекту (порушення рухливості внутрішніх процесів у мовній сфері та сенсомоторної).

Інтелектуальний дефект може мати різну ступінь тяжкості, в залежності від якої олігофренія розділена на три ступені:

- ідіотія (IQ до 20);

- імбецильність (ІQ від 20 до 50);

- дебільність (ІQ від 50 до 70).

Олігофренія - захворювання вроджене або придбане в перші роки життя. Всі причини, що передували появі хвороби можна розділити на три групи:

1). Спадкові фактори: мікроцефалія, хвороба Дауна.

2). Чинники, здатні зробити вплив на внутрішньоутробний розвиток плода: алкоголізм і хвороби матері, вживання під час вагітності лікарських препаратів, що згубно діють на плід.

3). Важкі пологи і хвороби раннього дитячого віку: травми дитини, що здобуваються під час пологів, обвиття пуповиною, черепно-мозкові травми, нейроінфекція, імунологічна несумісність тканин матері і плода.

Незважаючи на добру вивченість етіології хвороби, поки ще не повністю вивчені всі фактори, що викликають слабоумство.

За даними Всесвітньої Організації охорони Здоров'я кількість хворих, що мають яку-небудь форму олігофренії, становить від 1 до 3% світового населення; значне збільшення числа хворих спостерігається серед чоловічого населення світу у віці від 7 до 19 років, що пояснюється початком навчання у школі, медичний огляд при призов до військової служби. Кількість чоловіків-олигрофренов в 1,5 рази перевищує число хворих серед жінок.

Для будь-якої форми олігофренії характерно прояв загального недорозвинення психіки, що включає в себе недорозвиненість пізнавальних здібностей і особистості загалом. Насамперед порушені вищі форми пізнавальної діяльності, такі як абстрактне мислення, причому на тлі не мінливих ранніх еволюційних складових особистості.

Часто дефекти психічного розвитку при олігофренії в індивідуальному розвитку проявляються поступово, іноді ці відхилення в розвитку дитини стають помітні лише в початковому шкільному віці. У дошкільнят симптоматика захворювання проявляється в недостатності емоційних реакцій, відставання в мовленнєвому розвитку, слабо вираженим пізнавальним інтересом до навколишнього світу, слабкістю або повною нездатністю спілкуватися з однолітками, нездатністю виділення істотних ознак і явищ.

Для хворих олігофренів у підлітковому віці або старшої вікової категорії характерно прояв незрілості особистості, нездатність до самостійного прийняття рішень у складних ситуаціях, некритичність, імпульсивність вчинків.

Основні симптоми олігофренії, характерні для будь-якої стадії захворювання: - недостатнє сприйняття, розлад активного уваги, погана запам'ятовуваність і низький рівень логічної пам'яті; - недорозвиненість інтелектуальних і моральних емоцій, неадекватна реакція на події, що відбуваються, слабкий прояв ініціативи, відсутність цілеспрямованості дій; - яскраво виражена затримка психологічного розвитку, низький інтелектуальний коефіцієнт.

Діагностування пацієнтів на предмет наявності олігофренії починається з ретельного збору як особистого, так і сімейного анамнезу, виявлення серед родичів подібних захворювань, докладного дослідження перебігу вагітності (характер харчування матері, наявність шкідливих факторів, перебіг пологів, післяпологовий період).

Потім обстеження пацієнта передбачає діагностику неврологічних, психічних і фізичних відхилень, спрямоване на визначення інтелектуального рівня та рівня розвитку мовлення.

Одночасно проводяться лабораторні, імунологічні, біохімічні та цитологічні дослідження, а також для визначення і усунення причин недоумства застосовуються психологічні та патофізіологічні методики.

Лікування олігофренії призначається залежно від причин захворювання і носить симптоматичну спрямованість. Для поліпшення процесу обміну речовин призначається медикаментозна терапія, що включає застосування церебролізину, ноотропів, глютамінової кислоти, липоцеребрина, а також проводиться вітамінотерапія. Знизити внутрішньочерепний тиск допомагають вливання магнезії, застосування глицирина і диакарба.

При прояві сильної загальмованості у хворого призначаються стимуляторные кошти (женьшень, сиднокарб, алое, китайський лимонник), при наявності підвищеної збудженості олігофренів використовують нейролептики, а при нападах - протисудомні препарати.

Чим раніше поставлений діагноз захворювання і, чим раніше розпочато лікування хворого, тим вище буде його ефект. Чималу роль у лікуванні олігофренії грає корекційні лікувально-педагогічні заходи, наприклад навчання розумово відсталих дітей в спеціалізованих школах, інтернатах та спеціальних ПТУ.

Всі профілактичні заходи, спрямовані на боротьбу з олігофренією, умовно поділяються на первинні і вторинні. До первинних профілактичних заходів відносяться: медико-генетичні консультації, перенатальная діагностика аномалій розвитку ЦНС ембріона і плода, що дозволяє попередити народження розумово відсталої дитини, а також різні заходи, спрямовані на охорону здоров'я майбутніх мам, попередження у них інфекційних захворювань та травматизму дітей під час пологів.

Профілактика олігофренії, що складається з вторинних заходів, являє сосбой своєчасне виявлення недоумства, повноцінне лікування і реабілітацію хворих олігофренією. Виявлення та лікування олігофренів - медична проблема, а ось їх реабілітація - це цілий комплекс профілактичних заходів, виконання яких у більшості потребує соціального забезпечення та державної матеріальної підтримки.

Прогноз при наявній олігофренії залежить від глибини розумової відсталості хворого і форми захворювання. Більшості олігофренів у стадії дебільності можлива соціальна адаптація, а ось для олігофренів у стадії ідіотії або імбецильності - прогноз несприятливий.