Ектима — це піогенне захворювання шкіри, яке зазвичай викликається стрептококами, рідше стафілококами. Воно характеризується утворенням глибоких виразок з гнійним вмістом, які після загоєння залишають рубці.
Клінічні прояви
- Початковий етап:
- У товщі шкіри з’являється невеликий запальний інфільтрат.
- На його поверхні утворюється міхур розміром від горошини до лісового горіха, наповнений гнійним або гнійно-кров’янистим вмістом.
- Динаміка розвитку:
- Міхур перетворюється на щільну жовто-коричневу кірку, яка залишається кілька тижнів.
- Після видалення кірки оголюється овальна виразка з гнійним дном і запаленими краями.
- Локалізація:
Найчастіше ектіма вражає шкіру нижніх кінцівок, сідниць, рідше — поперек. - Тривалий перебіг:
- При зниженій опірності організму ектіма може переходити у хронічну форму.
- У новонароджених і дітей раннього віку можливий розвиток глибоких виразок (ecthyma terebrans infantum).
- Сприятливі фактори:
- Фізична слабкість, хронічні захворювання (цукровий діабет, туберкульоз, авітаміноз А і С).
- Ускладнення сверблячих дерматозів (короста, свербець), вошивість.
- Травми, охолодження, застійні явища, надмірна пітливість.
Діагностика
Необхідно диференціювати ектиму від:
- сифілітичної ектіми;
- шкірного лейшманіозу.
Лікування
- Місцеве лікування:
- Міхур розкривають, обробляють аніліновими барвниками.
- Застосовують дезінфікуючі мазі (5% біла ртутна, 10% іхтіолова, синтоміцинова, дерматолова).
- При мляво гранулюючих виразках — обробка азотнокислим сріблом або УФ-опромінення.
- Системне лікування:
- Антибіотики (біоміцин, тетрациклін, сульфадимезин).
- Аутогемотерапія.
- Полівітаміни.
- Рекомендації для профілактики:
- Своєчасне лікування дерматозів.
- Уникання травм, переохолодження та інших провокуючих факторів.
Ектима потребує ретельного догляду, а при множинних ураженнях чи хронічному перебігу — консультації лікаря.