Рентгенологічне дослідження хребта зазвичай проводиться у бічній та прямій проекціях. У разі необхідності виконуються прицільні рентгенограми та знімки у спеціальних проекціях.
Спондилографія
- Дозволяє виявити:
- Патологічні викривлення хребта (кіфоз, сколіоз, ротація по осі).
- Аномалії розвитку хребців.
- Травматичні ушкодження хребта.
- Неспецифічні та специфічні ураження (туберкульоз).
- Є основним методом діагностики перелічених змін.
Діагностика вертебрального остеохондрозу
- Спондилографія виявляє:
- Звуження міжхребцевих просторів.
- Зміни тіл хребців.
- Задньобічні остеофіти.
- Унковертебральний артроз.
- Нестабільність хребетного сегмента.
- Зміщення хребців (спондилолістез).
Діагностика пухлин спинного мозку та корінців:
- Розширення міжхребцевих отворів при невриномах.
- Деструкція дужок хребців при екстрамедулярних пухлинах.
- Локальне розширення хребетного каналу.
- Деструкція тіл хребців при метастазах.
Рентгеноконтрастне дослідження лікворних шляхів
- Застосовуються різні контрастні речовини:
- Водорозчинні (конпей, димерікс, аміпак) – забезпечують гарне контрастування лікворних просторів.
- Важкі контрастні речовини (майоділ, йодфенділат) – ефективні для визначення рівня оклюзії завдяки їхній високій щільності.
Призначення рентгеноконтрастного дослідження
- Діагностика оклюзій у лікворних шляхах.
- Візуалізація структур шлуночків мозку та підпавутинного простору.
Ці методи є основою діагностики захворювань хребта та центральної нервової системи, допомагаючи визначити локалізацію уражень, оцінити їхній характер та тяжкість.