Ембріон (др.-греч. ἔμβρυον, що означає “в оболонках”) — це стадія розвитку організму, яка триває від утворення зиготи до момент народження (у ссавців та птахів) або виходу з яєчних оболонок (у риб та земноводних).
Основні особливості ембріонального розвитку:
- Формування основних органів та систем:
Під час ембріонального розвитку відбувається формування всіх основних органів та біологічних систем організму (нервової, травної, дихальної тощо). - Генетичний контроль:
Розвиток ембріона здійснюється відповідно до генетичних інструкцій, закладених у ДНК. Порушення у цих процесах можуть призвести до аномалій у розвитку. - Міграція клітин та диференціація:
Клітини ембріона здійснюють міграцію, активну диференціацію та утворення тканин і органів.
Етапи ембріонального розвитку:
- Зиготна стадія
- Починається після злиття чоловічої та жіночої гамет (сперматозоїда та яйцеклітини).
- Бластула
- Формується у результаті поділу клітин після зачаття. Бластула має форму порожнистої структури.
- Гаструла
- Під час цього етапу утворюються основні клітинні шару (екто-, мезо- та ендодерма).
- Органогенез
- Заключний етап, під час якого формуються всі органи та системи.
Значення ембріонального розвитку:
Ембріональний розвиток є критичним періодом, в якому закладаються основи будови та функціонування всіх органів. У будь-які порушення цього процесу можуть призвести до вроджених дефектів, фізіологічних аномалій та інших серйозних розладів здоров’я.