Кератиноцити — це клітини, які складають близько 95% клітин епідермісу. Вони мігрують з глибоких шарів епідермісу до поверхні шкіри і зрештою видаляються.
Основна функція
Кератиноцити виконують ключову функцію у формуванні бар’єру, що захищає організм від впливу навколишнього середовища, зокрема:
- Патогенних мікроорганізмів: бактерій, грибів, паразитів, вірусів.
- Теплового впливу.
- Ультрафіолетового (УФ) випромінювання.
- Втрати води.
Структура
Кератиноцити містять низку структурних компонентів, які забезпечують їхні функції:
- Структурні білки:
- Філагрін (filaggrin).
- Кератин.
- Ферменти:
- Протеази.
- Ліпіди.
- Антимікробні пептиди:
- Дефенсіни (defensins).
Ці компоненти підтримують бар’єрну функцію шкіри.
Процес кератинізації
Кератинізація — це процес формування фізичного бар’єру, у ході якого:
- Кератиноцити виробляють все більше кератину.
- Проходять запрограмовану клітинну смерть (апоптоз).
- Зроговілі кератиноцити утворюють зовнішній шар шкіри (роговий шар).
Зовнішній шар постійно оновлюється завдяки заміні старих клітин на нові, що надходять із глибших шарів епідермісу.