Пальпація: методи дослідження та діагностичне значення

Пальпація (обмацування) – основний клінічний метод дослідження, що дає уявлення про властивості досліджуваних органів і тканин, їх чутливості і топографічних співвідношеннях між ними.
Залежно від мети дослідження пальпацію ведуть різному. При визначенні температури частин тіла руку кладуть плазом на відповідну ділянку тіла, пульс промацують трьома напівзігнутими пальцями в тому місці, де артерія лежить поверхнево, на кістковій підкладці (наприклад, a. Radialis ).
Поверхнева пальпація проводиться однією або обома руками з витягнутими пальцями, покладеними плазом, долонній поверхнею до пальпируемой частини тіла. Широкими і дрібними ковзаючими рухами, без натискання, послідовно обстежують всю намічену область. Особливо велике значення поверхнева пальпація має при дослідженні живота. За допомогою цієї пальпації виявляють болючість, напруження черевної стінки, збільшення деяких органів черевної порожнини (печінка, селезінка), наявність пухлини балотування  і ін.
Глибока пальпація служить для детального дослідження і більш точного виявлення локалізації патологічних змін. Вона проводиться одним, трьома, чотирма пальцями з більш-менш значним тиском. Види глибокої пальпації : методична глибока ковзна, бімануальна і толчкообразних. За допомогою методичної глибокої ковзної пальпації ( В. П. Образцов, Н. Б. Стражеска та В. X. Василенко ) вдається промацати окремі органи черевної порожнини. Методичної вона називається тому, що пальпацію органів черевної порожнини проводять у певній послідовності (див. Живіт ). Глибокої і ковзної – тому, що при цьому виді пальпації необхідно проникнути глибоко в черевну порожнину і пальпувати орган, придавлений пальцями до її задній стінці, ковзаючими рухами руки, спрямованими перпендикулярно осі органу.
Бімануальна пальпація – особливий спосіб промацування обома руками, при якому лівою рукою досліджуваний орган утримується в певному положенні або подається назустріч правою пальпують руці. Застосовують при пальпації нирок (див.).
Толчкообразних пальпацію застосовують для промацування печінки або селезінки при скупченні рідини в черевній порожнині. Проводять її наступним чином: три або чотири витягнутих і притиснутих один до одного пальця правої руки встановлюють перпендикулярно черевній стінці певної ділянки. Далі, не віднімаючи пальців від поверхні живота, виробляють ними ряд коротких і сильних поштовхів, в результаті чого кінці пальців можуть торкнутися досліджуваного органу.
Загальні правила пальпації. Хворому слід надати таке положення, щоб досягти найбільшого розслаблення його мускулатури. Пальпують, виходячи із завдань обстеження, в різних положеннях хворого (стоячи, сидячи, лежачи). Слід відзначити ще колінно – ліктьове положення хворого, найбільш зручне при обмацуванні пухлин черевної порожнини та пальпації у ванні для кращого розслаблення м’язів черевної стінки. Пальпація органів черевної порожнини повинна проводитися в положенні стоячи і лежачи.
Положення досліджує (лікаря або фельдшера) повинно бути зручним, не викликає напруження і втоми. Рухи його повинні бути якомога більш легкими, м’якими, що не викликають больових відчуттів. Руки повинні бути теплими, нігті на них коротко оголений. При пальпації органів черевної порожнини слід використовувати дихальні рухи хворого і управляти ними. Для проникнення в глибину черевної порожнини слід користуватися фазою видиху, коли м’язи черевної стінки розслабляються. Проникнення має бути поступове, повільне і обережне. Людей з підвищеною нервовою збудливістю слід відволікати розмовами, щоб зменшилося спостережуване у них посилене скорочення м’язів живота. Починати пальпацію слід зі здорових ділянок, а також завжди порівнювати хвору сторону зі здоровою (порівняльна пальпація ).

Серцево-судинні захворювання 6-те видання – В. М. Коваленко

Стандарти Всеукраїнської асоціації кардіологів створені з метою вдосконалення діагностики та лікування хворих на серцево-судинні хвороби і відповідно до вимог Міжнародних рекомендацій щодо розробки настанов...

Інфекційні хвороби у дітей, 2-е видання – Л. І. Чернишова

У національному підручнику викладено основні симптоми та синдроми інфекційних хвороб дітей. Наведено класичні й нові дані щодо етіології, діагностики, лікування та профілактики інфекцій, які...

Атлас хірургічних операцій і маніпуляцій – Л. Я. Ковальчук

Автор: Л. Я. Ковальчук Видавництво: ВЕРТЕКС Місто: Тернопіль Рік видання: 1997 Кількість сторінок: 435 Формат: pdf Якість: відмінна ISBN: 966-7147-02-9 Атлас включає в себе схеми основних методів оперативних втручань, діагностичних і лікувальних маніпуляцій...

Патологічна анатомія – А. І. Струков, В. В. Сєров

Автор: А. І. Струков, В. В. Сєров Видавництво: Факт Місто: Харків Рік видання: 2004 Кількість сторінок: 874 Формат: pdf Якість: відмінна ISBN: 966-687-161-8 Четверте видання підручника, перекладеного на українську мову, складається з двох частин...

Акушерська патологія. Атлас — В. М. Запорожан

Автор: В. М. Запорожан, В. П. Міщенко Видавництво: Одеський медуніверситет Місто: Одеса Рік видання: 2005 Кількість сторінок: 295 Формат: pdf Якість: відмінна ISBN: 966–7733–60–2 У навчальному посiбнику узагальнено клiнiчнi вiдомостi про акушерську...