Каверна – порожнина, що виникає в органі при руйнуванні його тканин патологічним процесом (переважно в легенях при туберкульозі).
Каверна – порожнина, що утворюється в органі (легке, нирка) в результаті розплавлення загиблих ділянок тканини (закрита каверна). При спорожненні вмісту каверни через вивідні шляхи (бронхи, сечоводи) виникає відкрита каверна. Каверна містять некротичні, гнійні маси, в яких є мікроорганізми (гноеродние, гнильні бактерії, мікобактерії туберкульозу, грибки). Особливо часті каверни при туберкульозі (найчастіше в легенях, рідше в нирках, печінці, хребті). Каверни легенів можуть ускладнюватися кровотечею при розриві судин і піопневмотораксом при прориві каверни в плевральну порожнину.
Каверна – це порожнина, яка утворюється в органах при руйнуванні і замершою тканин.
У легенях та нирках в результаті розкладання загиблих ділянок тканини утворюються закриті каверни. Відкрита каверна виникає шляхом виведення вмісту каверни через бронхи і сечовід.
Каверна складається з гнійних мас, в яких є мікроорганізми: бактерії, мікобактерії туберкульозу, гриби. Каверни найчастіше зустрічаються у пацієнтів при туберкульозі легень, рідше в нирках, печінці, хребті. При розриві судин каверни можуть ускладнюватися кровотечею.
Рентгенодіагностика всіх видів каверн грунтується на виявленні двох ознак:
1) наявність всередині осередку ураження замкнутої кільцеподібної тіні різної форми і величини;
2) внутрішній контур каверни ніколи не повторює її зовнішнього контуру.
Каверни підрозділяють на три види: формуються (гострі); свіжі; старі.
Формується каверна – це вид каверн з просветлениями неправильної форми, з чітким, нерівним контуром (в вогнищі або фокусі).
Свіжа каверна визначається у вигляді круглої кільцеподібної тіні з чіткою, гладкою стінкою. Свіжа каверна формується більш повільно, ніж навколишні інфільтративні зміни. Ширина стінки каверни в основному 5-10 мм. Каверни з дуже тонкою, майже непомітною стінкою – це штамповані каверни, які можуть бути одиночні і множинні.
Свіжа каверна, яка виникає серед старих туберкульозних змін (рубців, щільних вогнищ), має витягнуту і навіть неправильну форму. Наявність двох широких парних смужок, що йдуть від нижнього її полюса до кореня легені – це характерна ознака свіжої каверни.
Стара каверна визначається у вигляді кільцеподібної тіні овальної або неправильної форми. У старої каверни чіткі внутрішні і зовнішні контури, які формуються в результаті хронічного процесу. У такого виду каверн велика інтенсивність. Навколо тіні каверни часто помітні множинні лінійні і сітчасті тяжі фіброзу. Нерідко видно стінки дренуючого бронха, але тіні стінок тонше й інтенсивніше, ніж при свіжій каверні.
Так як описані ознаки окремих видів каверни відносні, то остаточний висновок про свіжість або давності каверни часто доводиться робити лише після динамічного спостереження.