Види провідникової анестезії на нижній щелепі: показання, техніка виконання, ускладнення

Провідникова анестезія нижньої щелепи застосовується для знеболення великої ділянки — половини нижньої щелепи, включно із зубами, яснами, губою та підборіддям.
Основною мішенню є нижньощелепний нерв (n. alveolaris inferior) — гілка трійчастого нерва (V пара ЧМН).

Основні види провідникової анестезії нижньої щелепи

1. Мандибулярна (спіксівська) анестезія

Мета: знеболення всіх зубів, половини нижньої губи, підборіддя та частково язика.

Показання:

• Видалення молярів і премолярів.

• Втручання при переломах або флегмонах.

• Неможливість ефективної інфільтраційної анестезії.

Точка уколу:
На рівні жувальної поверхні нижніх молярів, між внутрішньою поверхнею гілки щелепи і крилощелепною складкою.

Техніка виконання:

1. Пацієнт відкриває рот.

2. Визначають лінію внутрішньої поверхні гілки нижньої щелепи.

3. Голку вводять на 1 см вище жувальної поверхні, спрямовуючи її до медіальної поверхні гілки.

4. На глибині 2,5–3 см вводять 1,5–2 мл анестетика.

5. Часто додають язикову ін’єкцію — 0,3 мл для блокади n. lingualis.

Зона знеболення:

• Зуби від різців до останнього моляра.

• Слизова альвеолярного відростка.

• Половина нижньої губи та підборіддя.

2. Букальна (щічна) анестезія

Мета: знеболити слизову та ясна в ділянці молярів.

Точка уколу: у слизову біля зовнішнього краю останнього моляра на 0,5 см над оклюзійною площиною.

Доза: 0,3–0,5 мл анестетика.

Показання:

• Розтин гнійників у щічній ділянці.

• Втручання на яснах і слизовій.

3. Ментальна (підборідна) анестезія

Мета: знеболення передньої частини нижньої щелепи (різці, ікла, премоляри) та нижньої губи.

Показання:

• Лікування або видалення передніх зубів.

• Операції на слизовій губи та підборіддя.

Точка уколу: у перехідній складці між іклом і першим премоляром.
Глибина: 0,5–1 см до підборідного отвору.
Доза: 0,5–1 мл анестетика.

4. Торакальна (висока мандибулярна) анестезія

Мета: знеболення всієї гілки нижньощелепного нерва до його входу в канал.

Точка уколу: вище жувальної поверхні молярів, спрямовуючи голку догори і назад уздовж гілки щелепи.
Доза: 2 мл анестетика.

Показання: хірургічні втручання у глибинних ділянках нижньої щелепи, при переломах.

5. Анестезія за Берше–Дубову

Мета: альтернатива класичній мандибулярній для пацієнтів із анатомічними варіаціями.
Точка уколу: на 0,5 см вище кута рота, голку спрямовують до переднього краю гілки нижньої щелепи під кутом 30°.

Препарати

• Артикаїн (Ультракаїн, Септонест) — висока ефективність, тривала дія (до 90 хв).

• Мепівакаїн — для пацієнтів із серцевими патологіями.

• Лідокаїн 2% — стандартний препарат короткої дії.

Ускладнення

1. Місцеві:

   • Гематома при пошкодженні судини.

   • Травма або запалення нерва (тимчасова парестезія губи, язика).

   • Труднощі при відкриванні рота (травма крилоподібного м’яза).

2. Загальні:

   • Алергічна реакція, анафілактичний шок.

   • Токсичні симптоми при передозуванні — запаморочення, тремор, нудота.

3. Тимчасові побічні ефекти:

   • Оніміння губи, язика, щоки.

   • Відчуття тяжкості у половині обличчя.

Висновок

Провідникова анестезія нижньої щелепи є основним методом глибокого знеболення у хірургічній стоматології.
Вона вимагає точного знання анатомії та чіткої техніки введення, оскільки навіть незначна похибка може призвести до ускладнень або неефективності процедури.