Гранулоцити (зернисті лейкоцити) — це підгрупа білих кров’яних клітин, які характеризуються сегментованим ядром та наявністю гранул у цитоплазмі. Вони є важливими елементами імунної системи, виконуючи захисні функції в організмі.
Основні характеристики:
- Кількість: Гранулоцити становлять 50–80% від загальної кількості лейкоцитів.
- Розмір: 9–17 мкм залежно від типу.
- Утворення: Синтезуються в кістковому мозку з клітин-попередників.
- Життєвий цикл: Короткий період перебувають у крові, після чого мігрують у тканини для виконання своїх функцій.
Типи гранулоцитів:
- Нейтрофіли (42–72%)
- Головна функція: захист організму від бактеріальних та грибкових інфекцій.
- Зрілі клітини (сегментоядерні нейтрофіли): мають сегментоване ядро.
- Незрілі клітини: з видовженим ядром (паличкоядерні) або метамієлоцити (попередники нейтрофілів).
- Гранули при фарбуванні набувають сірого кольору.
- Клінічне значення: Зниження нейтрофілів може свідчити про інфекції, дефіцит імунітету чи токсичний вплив.
- Еозинофіли (0,5–5%)
- Головна функція: реакція на чужорідні білки (зокрема, паразитів та алергени).
- Активна участь в алергічних реакціях та боротьбі з гельмінтами (знищення їх личинок).
- Гранули при фарбуванні набувають помаранчевого кольору.
- Клінічне значення: Підвищення рівня еозинофілів часто спостерігається при алергіях, гельмінтозах та хронічних запальних станах.
- Базофіли (до 0,5%)
- Найменш численні з гранулоцитів.
- Головна функція: участь у негайних алергічних реакціях.
- Гранули при фарбуванні набувають фіолетового кольору.
- Виділяють гістамін та інші медіатори запалення.
- Клінічне значення: Підвищення базофілів може бути при алергіях, лікуванні естрогенами або деяких видах лейкозів.
Функції гранулоцитів:
- Фагоцитоз (нейтрофіли активно поглинають і знищують патогени).
- Участь в алергічних реакціях (базофіли та еозинофіли).
- Захист від паразитарних інвазій (еозинофіли).
- Виділення медіаторів запалення, що запускають імунну відповідь.
Значення у діагностиці:
Гранулоцити є маркерами запальних, інфекційних, алергічних та аутоімунних захворювань. Зміни їхньої кількості або співвідношення можуть бути показником певної патології та потребують додаткових обстежень.