Підручник є результатом плідної праці співробітників кафедри дитячої хірургічної стоматології. Ґрунтуючись на багаторічному досвіді роботи, автори докладно висвітлили питання етіології та патогенезу, закономірності клінічного перебігу запальних, травматичних, пухлинних процесів і вроджених вад розвитку щелепно-лицевої ділянки у дітей.
Профілактичний напрям розвитку медицини передбачає проведення комплексу оздоровчих заходів, спрямованих не лише на дитину, яка народилася, а й на її батьків. Як логічним є вислів «здорові батьки — здорові діти», так само логічним є створення оптимальних умов розвитку дитячого організму з метою забезпечення повноцінного життя у дорослому віці. За даними ВООЗ, здоров’я людини на 50% залежить від умов життя і праці, на 40% (порівну) — від екології та генотипу, і на 10% — від стану охорони здоров’я у країні. І хоча вплив останнього чинника, здавалося б, незначний, надзвичайно важливим є те, наскільки професійно лікар підготовлений до виконання своєї складної місії.
Нині існують певні статистичні «несправедливості» щодо дитячих стоматологів, а отже, і дітей, які потребують їхньої допомоги. В Україні станом на 2001 рік дитяче населення становило 8 млн 748 тис. 915 осіб. Згідно з наказом міністра охорони здоров’я України передбачено 4,5 ставки стоматолога на 10 000 дитячого населення. Відповідно, на таку кількість дітей дитячих стоматологів повинно бути 5 531, але фактично їх у два рази менше.
В Україні функціонує 270 стоматологічних поліклінік для дорослих і лише 40 — для дітей, що становить 15%. Нараховується 1900 щелепно-лицевих ліжок, із них дитячих — 150, тобто і в цих показниках співвідношення не витримується.