Класифікація карієсу за Блеком: повний гайд для студентів стоматологів

За Блеком (Black, 1896):

1. Клас I — фісури і природні заглиблення жувальних поверхонь.
2. Клас II — проксимальні поверхні премолярів і молярів.
3. Клас III — проксимальні поверхні різців і ікол без ураження ріжучого краю.
4. Клас IV — проксимальні поверхні різців і ікол з ураженням ріжучого краю.
5. Клас V — пришийкові ділянки усіх зубів.
6. (Пізніше додано) Клас VI — ріжучі краї та вершини горбиків.

Класифікація каріозних порожнин, запропонована Г.В. Блеком (G.V. Black) у 1896 році, і сьогодні залишається базовою у стоматології. Вона допомагає лікарю правильно визначити форму порожнини, обрати інструменти, техніку препарування та підходи до реставрації.

Система поділяє каріозні ураження за локалізацією на поверхні зуба та враховує напрямок анатомічних структур, які найбільш схильні до накопичення нальоту.

Історичний контекст

Грін Вардіман Блек — один із засновників сучасної стоматології. Він класифікував порожнини не за стадією карієсу, а саме за анатомічним розташуванням дефекту, що дозволило стандартизувати методи препарування і закладки пломб — принцип, який стоматологи використовують досі.

Клас I (Class I)

Локалізація:

• Фісури і природні заглиблення жувальних поверхонь молярів та премолярів

• Фісури піднебінної поверхні верхніх різців

• Фісури на жувальних поверхнях молочних зубів

Характеристика:

Це найчастіше ураження у дітей та молоді. Форма порожнини зазвичай трикутна або трапецієподібна в поперечному розрізі.

Клінічні особливості:

• Темні або пігментовані фісури

• Дефекти в глибині ямок

• Часто виявляються лише при зондируванні або трансілюмінації

Пломбувальні матеріали:

• Композити

• Склоіономери (молочні зуби)

• Герметики — для профілактики

Клас II (Class II)

Локалізація:

• Проксимальні поверхні премолярів і молярів (контактні поверхні).

Характеристика:

Карієс виникає там, де зуби торкаються один одного — зона важкодоступна для гігієни. Препарування вимагає створення доступу через оклюзійну поверхню.

Клінічні ознаки:

• Порушення контакту

• Застрявання їжі

• Чутливість при жуванні

• Видимість дефекту часто низька → рентгенографія обов’язкова

Найчастіші матеріали:

• Композитні реставрації

• У складних випадках — вкладки (inlay/onlay)

Клас III (Class III)

Локалізація:

• Проксимальні поверхні різців та ікол

• Без ураження ріжучого краю

Характеристика:

Дефекти розташовані між зубами у фронтальній ділянці. Естетика тут є ключовим фактором.

Клінічні ознаки:

• Зміна кольору емалі

• Скарги на болючість при потраплянні холодного

• Часто маскується з боку губ/щоки

Підхід до лікування:

• Використання проксимальних матриць

• Адгезивні композитні матеріали високої естетики

• Щадне препарування

Клас IV (Class IV)

Локалізація:

• Проксимальні поверхні різців та ікол

• З ураженням ріжучого краю (інцизального кута)

Характеристика:

Виникає при розповсюдженні карієсу з III класу або внаслідок травми, коли відколюється кут зуба.

Клінічні особливості:

• Великі дефекти з порушенням форми зуба

• Значне зниження естетики

• Часто потребують додаткового зміцнення

Методи реставрації:

• Композитні реставрації з урахуванням анатомії різців

• Штифти/скловолоконні пости при значному руйнуванні

• Вінір або коронка у складних випадках

Клас V (Class V)

Локалізація:

• Пришийкова зона всіх груп зубів (вестибулярна або оральна поверхня)

Характеристика:

Ураження біля ясен можуть бути каріозними або некаріозними (ерозія, клиноподібний дефект).

Клініка:

• Гіперестезія

• Жовто-коричневі плями

• Часто пов’язано з неправильним чищенням зубів або кислотною ерозією

Реставрація:

• Адгезивні композити

• Склоіономерні цементи

• Рідше — компомери

Клас VI (Class VI)

(додано пізніше Джексоном та Саймоном)

Локалізація:

• Вершини горбиків молярів та премолярів

• Ріжучі краї різців та ікол

Характеристика:

Рідкісний, але важливий тип карієсу — виникає на ділянках, які за нормою найменше піддаються нальоту.

Причини:

• Травматичне перевантаження

• Порушення прикусу

• Тонка емаль

• Підвищена стертість зубів

Переваги класифікації Блека

• Стандартизація підходів до препарування
• Чіткий вибір інструментів і методів
• Практичність у клінічній роботі
• Легкість запам’ятовування

Система Блека не описує глибину карієсу, але залишається основою для реставраційної стоматології.

Класифікація за Блеком — це фундамент терапевтичної стоматології. Вона дозволяє майбутньому стоматологу швидко орієнтуватися в локалізації ураження, правильно планувати препарування та реставрацію, і зберігати зуб у найфункціональнішій формі.