Лікування захворювань органів черевної порожнини часто буває важким. Це пояснюється тим, як вказував В. Х. Василенко (1970), що гастроентерологія ще до кінця не вивчена. А звідси й наслідки: у багатьох хворих, які хоча і лікуються, настає ускладнення хвороби, її хронізація. Однак є чимало фактів, коли деякі хворі, вчасно звернувшись до умільців використання народних методів лікування черевної порожнини, відчувають себе краще. При цьому вони відмічають: спеціалісти нетрадиційних методів лікування руками проводять вправлення внутрішніх органів, ніби “підтягують шлунок”. Надзвичайно мало наукових літературних даних з мануальної терапії в запасниках Державної медичної бібліотеки України (маніпулятивна терапія, рефдексотерапія, масаж). В основному існують літературні дані з мануальної терапії при остеохондрозі (М.А. Касьян, 1985, 1986; С.А. Войтанік, Б.В. Гавата, 1989; В. Я. Фіщенко і співавтори, 1989 та ін.). Лише А.Д. Робкідзе, Л. А. Голубева, І. І. Чабашвілі С1982), M.Odeh, H.Bassan, A.Oliven (1990) рекомендують деякі види масажу при захворюваннях органів живота (жовчного міхура, шлунку, товстої кишки). Враховуючи все це, а також відсутність належного наукового обгрунтування і рекомендацій щодо застосування мануальної терапії живота, перш за все, її ефективність при деяких хворобах органів черевної порожнини, вирішили викласти свій досвід у цій монографії.