Накладання шин на зуби при переломах щелеп і вивихах зубів

Шинування зубів — це метод фіксації зубного ряду або його частини за допомогою спеціальних шин, що забезпечують нерухомість відламків щелепи, альвеолярного відростка або вивихнутих зубів.

Мета процедури — відновлення правильного прикусу, стабілізація відламків і створення умов для загоєння.

Показання

• Переломи нижньої або верхньої щелепи без значного зміщення.

• Перелом альвеолярного відростка.

• Вивихи або підвивихи зубів.

• Післяопераційна фіксація після остеосинтезу.

• Розхитування зубів при пародонтозі (тимчасове шинування).

Основні принципи шинування

• Забезпечити міцну, але фізіологічну фіксацію.

• Зберегти оклюзійні співвідношення.

• Забезпечити можливість гігієнічного догляду.

• Не травмувати ясна та слизову оболонку.

Види шин

1. Алюмінієва шина Тігерштедта (дугова):

   • Використовується при переломах щелеп із наявними зубами.

   • Складається з алюмінієвого або сталевого дроту діаметром 2 мм, який моделюють за формою зубного ряду.

   • Фіксують лігатурним дротом навколо шийок зубів.

2. Пластмасова або капова шина:

   • Використовується при пародонтозі або травмах без переломів.

   • Виготовляється індивідуально за відбитками щелеп.

3. Шина із дроту Еріхса:

   • Проста конструкція з м’якого дроту, що фіксується навколо кількох зубів.

4. Шина Ванкевича (для дітей):

   • Легка конструкція з пластмаси або алюмінію, що фіксує кілька зубів на обмеженій ділянці.

5. Міжщелепна фіксація:

   • Проводиться за допомогою лігатур або еластичних тяг після накладання шин на обидві щелепи.

Техніка накладання дротяної шини Тігерштедта

1. Підготовка — санація ротової порожнини, місцева анестезія.

2. Виготовлення шини — дріт згинають за формою зубного ряду.

3. Фіксація — шину прикладають до вестибулярної поверхні зубів і закріплюють лігатурами на кожному другому зубі.

4. Перевіряють прикус і стабільність фіксації.

5. За потреби проводять міжщелепну фіксацію гумовими тягами.

Техніка шинування при переломі альвеолярного відростка

1. Репозиція відламка пальцем або шпателем.

2. Фіксація дротяною шиною або пластмасовою капою.

3. Перевірка нерухомості та оклюзії.

4. Фіксація на 3–4 тижні до зрощення кістки.

Шинування при вивихах зубів

1. Репозиція зуба в альвеолу після промивання та обробки.

2. Накладання дротяної або скловолоконної шини на 2–3 тижні.

3. Призначення антибіотиків і антисептичних полоскань.

Догляд після шинування

• М’яка або рідка їжа.

• Полоскання антисептичними розчинами після їжі.

• Регулярна санація ротової порожнини.

• Зняття шин після клінічного та рентгенологічного підтвердження зрощення.

Ускладнення

• Запалення ясен навколо дроту.

• Пошкодження емалі при тривалому контакті з металом.

• Вторинне зміщення відламків.

Висновок

Накладання шин на зуби — один із ключових методів лікування переломів і вивихів у щелепно-лицевій ділянці.
Правильне моделювання шини, надійна фіксація та контроль оклюзії є запорукою успішного відновлення функції щелепи.