Туберальна анестезія — це метод провідникового знеболення, який застосовується для блокування чутливості в ділянці молярів (шостих, сьомих і восьмих зубів), прилеглих тканин та частини слизової оболонки верхньої щелепи.
У деяких випадках знеболення може поширюватися на меншу кількість зубів, що зумовлено індивідуальними особливостями цього відділу щелепи у конкретного пацієнта.
Туберальна анестезія отримала свою назву завдяки місцю введення анестетика — горбкам верхньої щелепи, які латиною називаються tuber.
Середня тривалість дії туберальної анестезії зазвичай становить:
- 30-45 хвилин при використанні слабкого препарату (лідокаїн);
- 90-150 хвилин у разі застосування сильного анестетика (артикаїн).
Провідникова блокада в ділянці верхньої щелепи рекомендована, якщо пацієнту необхідно:
- провести терапевтичне лікування молярів верхньої щелепи за один візит до стоматолога;
- виконати амбулаторні хірургічні операції в зоні жувальних зубів (видалення зубів, періостотомія).
Зона знеболення
Під час туберальної анестезії блокуються:
- Перший, другий і третій великі корінні зуби;
- Окістя альвеолярного відростка та слизова оболонка, що його вкриває, у зоні цих зубів з вестибулярного боку;
- Слизова оболонка та кісткова тканина задньо-бічної стінки верхньощелепної пазухи.
Цільовий пункт: горбок верхньої щелепи.
Знеболювані нерви: задні верхні альвеолярні нерви.
Границя зони знеболення
- Задня межа стабільна і проходить по дистальному краю слизової оболонки дистальної поверхні 3 моляра верхньої щелепи.
- Передня межа може проходити посередині коронки першого великого корінного зуба або доходити до середини першого малого корінного зуба. Це пояснюється різною вираженістю анастомозів із середньою альвеолярною гілкою, а також варіабельністю її відходження від підочноямкового нерва.
Особливості поширення анестезії
Середня верхня альвеолярна гілка інколи відходить від стовбура верхньощелепного нерва разом із задніми верхніми альвеолярними гілками, тому може бути заблокована під час туберальної анестезії. У таких випадках знеболюються і верхні малі корінні зуби. Це також спостерігається за відсутності середньої верхньої альвеолярної гілки, коли премоляри іннервуються задніми верхніми альвеолярними гілками.
При введенні великої кількості анестетика він може проникнути через нижню очноямкову щілину до нижньоочноямкового жолобка, що також блокує середню верхню альвеолярну гілку.
Методика виконання туберальної анестезії
- Підготовка:
- Пацієнт злегка відкриває рот.
- Щоку відводять шпателем або стоматологічним дзеркалом назовні.
- Положення голки:
- Голку розташовують під кутом 45° до гребеня альвеолярного відростка.
- Скошений зріз голки спрямований до кістки.
- Вкол:
- Виконується на рівні коронки другого великого корінного зуба або між другим і третім великими корінними зубами.
- Місце вколу розташоване у слизовій оболонці на 0,5 см назовні від перехідної складки.
- Просування голки:
- Голку просувають вгору, назад і всередину на глибину 2,5 см.
- Шприц відводять назовні, щоб голка перебувала максимально близько до кістки, що допомагає уникнути пошкодження судин (артерій, вен крилоподібного венозного сплетення) і зменшити ризик крововиливу.
- Введення анестетика:
- Вводять розчин.
- Знеболення настає через 7–10 хвилин в залежності від вибраного анестетика.
- Альтернатива за відсутності великих корінних зубів:
- Орієнтиром є вилично-альвеолярний гребінь, що тягнеться від виличного відростка верхньої щелепи до зовнішньої поверхні альвеолярного відростка.
- Вкол виконують позаду вилично-альвеолярного гребеня, що відповідає середині коронки відсутнього другого великого корінного зуба.
Ускладнення
Під час туберальної анестезії можливі такі ускладнення:
- Травмування кровоносних судин і крововилив у навколишні тканини, у деяких випадках — утворення гематоми.
- При введенні анестетика з адреналіном у кровоносне русло можливі порушення серцево-судинної та дихальної систем.
Профілактика ускладнень
- Дотримання правильної техніки виконання анестезії.
- Постійне впорскування анестетика під час введення голки в глиб тканин, що сприяє відсуненню кровоносних судин.
- У разі травмування судин і виникнення кровотечі слід притиснути місце кровотечі. Для профілактики гематоми накладається компресійна пов’язка на щічну область (верхньозадній відділ) на кілька годин.
- Щоб уникнути введення анестетика у кровоносне русло, перед ін’єкцією потрібно потягнути поршень на себе й переконатися у відсутності крові в шприці. Якщо кров потрапляє, слід змінити положення голки й лише після цього вводити анестетик.
Туберальна анестезія, яка не має чітко визначених анатомічних орієнтирів, характеризується високим рівнем травматичності. Через це досвідчені клініцисти не рекомендують застосовувати цей метод молодим спеціалістам.
Альтернатива:
Сучасні препарати на основі артикаїну, які мають високу проникну здатність, у більшості випадків дозволяють уникнути необхідності виконання цього виду анестезії. Та замінити її інфільтраційною анестезією!
Позаротовий метод туберальної анестезії за Єгоровим
Введення голки здійснюється через шкіру обличчя на рівні передньонижнього кута виличної кістки.
Процедура:
- Глибина введення голки відповідає відстані від передньонижнього кута виличної кістки до нижньозовнішнього кута очниці. Це відстань можна виміряти за допомогою лінійки.
- Голка розташовується:
- під кутом 45° до середньої сагітальної площини;
- під кутом 90° до франкфуртської горизонталі.
- Напрямок голки — вгору та всередину.
Прохід голки:
Голка проходить через:
- підшкірну жирову клітковину;
- жирове тіло щоки до підскроневої поверхні верхньої щелепи.
На необхідній глибині вводять 2–5 мл анестетика. Цей метод дозволяє уникнути потрапляння в зону проходження голки жувальних м’язів і крилоподібного венозного сплетення.
Позаротовий метод туберальної анестезії за Вайсблатом
Положення пацієнта:
- Для анестезії зліва голову пацієнта повертають вправо.
- Для анестезії справа голову пацієнта повертають вліво.
Техніка виконання:
- Фіксація області:
- Великим пальцем лівої руки фіксують передню поверхню вилично-альвеолярного гребеня.
- Вказівний палець розташовують на задній поверхні гребеня.
- М’які тканини трохи відводять донизу і притискають до верхньої щелепи позаду вилично-альвеолярного гребеня.
- Вкол голки здійснюють під нижній край виличної кістки між пальцями.
Напрямок голки:
- Голку просувають до задньої поверхні вилично-альвеолярного гребеня.
- Далі її вводять вгору, всередину і назад на глибину 2,0–2,5 мм.
Анестезія справа:
- Вказівним пальцем лівої руки фіксують передню поверхню вилично-альвеолярного гребеня.
- Великий палець розташовують у куті, утвореному нижнім краєм виличної кістки та вилично-альвеолярним гребенем.
- Подальші дії виконуються за методикою для лівої сторони.