Класифікація злоякісних пухлин

І стадія — пухлина локалізована, діаметром до 2 см, розташована тільки в тому шарі органа, де вона виникла, не проростає в сусідні шари органа. Лімфатичні вузли не уражені, метастазів немає.

ІІ стадія — пухлина діаметром від 2 до 5 см, проростає в сусідні шари органа, але не виходить за його межі, уражаються близько розташовані регіонарні лімфовузли, але метастазів у інші системи органів немає.

ІІІ стадія — пухлина діаметром від 5 до 10 см, проростає в усі шари органа, включаючи серозну оболонку, може спостерігатися розпад пухлини, уражаються як регіонарні, так і віддалені лімфовузли, є окремі метастази в інші системи органів.

ІV стадія — пухлина значних розмірів, проростає в сусідні органи, є множинні метастази в окремі органи та лімфатичні вузли.

Класифікація передбачає урахування ступеня розповсюдження пухлини за трьома основними ознаками: розміри пухлини (Т-tumor), наявність ураження лімфатичних вузлів (N-modulus, лімфатичні  вузли) і наявність метастазів (М-metastasis). Її називають класифікацією за системою ТNМ.

Символ Т характеризує наявність та розміри пухлини і має такі стадії: Т0 — первинна пухлина не визначена; Т1 і Т2 — пухлина невеликих розмірів діаметром до 5 см, можлива радикальна операція; Т3 — пухлина діаметром від 5 до 10 см, в окремих випадках можлива операція розширеного об’єму; Т4 — пухлина проростає в близько розміщені органи і порушує їх функцію, можливе тільки симптоматичне лікування, при необхідності — паліативна операція.

Символ N характеризує ураження регіонарних лімфатичних вузлів: N0 — лімфатичні вузли не пальпуються; NX — немає достовірних даних про лімфатичні вузли; N1 — є метастази в регіонарні лімфатичні вузли; N2 — метастази в лімфовузли другого порядку; N3 — ураження віддалених лімфатичних вузлів.

Символ М означає наявність віддалених метастазів у інших системах органів: М0 — відсутність ознак віддалених метастазів; МХ — бракує даних про наявність віддалених метастазів; М1 — є віддалені метастази.

Критерій Т для пухлини має свої особливості. Так, наприклад, для раку кишечника Т1 означає, що пухлина займає тільки частину стінки кишки; Т2 — пухлина займає половину кола кишки; Т3 — пухлина уражує все коло кишки, звужує її просвіт і спричиняє явища кишкової непрохідності; Т4 — пухлина циркулярно звужує або обтурує просвіт кишки, спричиняючи при цьому повну кишкову непрохідність.

Для пухлини молочної залози: Т1 — пухлина розміром до 2 см, не спаяна з навкружними тканинами; Т2 — пухлина розміром від 2 до 5 см, зрощена зі шкірою, дає симптом «лимонної шкурки», зумовлює утягування соска; Т3 — пухлина розміром від 5 до 10 см, зрощена зі шкірою і фіксована до грудної стінки;

Т4 — пухлина більше за 10 см, спостерігається ураження тканин грудної стінки або їх розпад.

Те ж саме характерне і для ураження регіонарних лімфатичних вузлів: для раку молочної залози регіонарними є пахвові та підключичні лімфовузли, для раку язика — підщелепні, для раку шлунка — лімфовузли малого та великого сальників, для раку матки — лімфовузли параметрія та тазової клітковини.

Для злоякісних пухлин порожнистих органів застосовується також гістологічна класифікація, яка характеризує ступінь проростання стінки порожнистого органа і позначається критерієм «Р».

Так, Р1 — рак інфільтрує тільки слизову оболонку; Р2 — рак уражує як слизову, так і підслизову оболонки; Р3 — рак розповсюджується до субсерозного шару; Р4 — пухлина інфільтрує серозний покрив і виходить за межі стінки органа.

Окремо виділяють також класифікацію за ступенем злоякісності пухлини, що позначається критерієм «Д». Розрізняють такі ступені злоякісності: Д0 — незлоякісна пухлина; Д1 — пухлина напівзлоякісна або потенційно злоякісна (базаліоми, аденоми бронхів, краніофарингіоми, хондроми, гемангіотеліоми);

Д2 — карцинома in situ, преінвазивна пухлина, яка зазнає неінфільтруючої фази розвитку; Д3 — злоякісна пухлина, яка характеризується пенетруючою інвазією, інфільтрацією з порушенням сусідніх тканин, дисемінацією клітин пухлини та метастазуванням.

Достовірність визначеного діагнозу злоякісної пухлини за допомогою застосованих методик виражається критерієм «С».

Розрізняють такі ступені: С1 — діагноз визначений виключно на основі клінічних методів дослідження; С2 — були застосовані спеціальні методи діагностики, наприклад фіброгастроскопія; С3 — діагноз визначений після діагностичного хірургічного втручання; С4 — після радикального видалення пухлини з наступним гістологічним дослідженням; С5 — після патологоанатомічного дослідження.

Після визначення діагнозу та стадії злоякісного процесу лікар має вирішити, до якої клінічної групи належить даний хворий. Розрізняють такі клінічні групи онкологічних хворих:

Група 1а — підозра на рак. Хворих цієї групи слід госпіталізувати, вони підлягають ретельному обстеженню з метою виключити або підтвердити даний діагноз.

Група 1б — хворі на передракові захворювання. За хворими даної групи слід вести активний диспансерний нагляд. Застосовують систематичні контрольні огляди зі спеціальними методами обстеження (рентгенологічні, ендоскопічні, цитологічні тощо).

Група 2 — хворі, які підлягають спеціальним методам лікування (хірургічний, променевий, хіміотерапія).

Група 3 — практично здорові люди, що одержали повний курс радикального лікування. Вони перебувають на диспансерному обліку, їм проводять курс профілактичного протирецидивного лікування. Впродовж першого року контрольні огляди таких хворих проводяться 4 рази, на другий рік — двічі, наступними роками — 1 раз. Якщо під час контрольних оглядів виявляються рецидиви або метастази пухлини, хворі переводяться до 2-ї групи.

Група 4 — хворі з розповсюдженим процесом, у яких спеціальне лікування проводити неможливо; їм показане симптоматичне лікування.