Опікова токсемія

Опікова токсемія є відповідною реакцією організму на потрапляння у його внутрішнє середовище продуктів розпаду термічно уражених тканин і бактеріальної інфекції. Період опікової токсемії розпочинається на третій день після травми і початку активного розсмоктування набряку в зоні термічно уражених тканин. Токсичні речовини, що утворилися внаслідок опіків тканин, мають специфічну аутоантигенну білкову природу. Основна їх маса потрапляє у кровоносне русло протягом першого тижня, спричиняючи тяжку картину інтоксикації. У сироватці крові потерпілих виявляють токсичні речовини.

У хворих під час опікової токсемії, як правило, спостерігається зниження апетиту, порушення моторної функції кишечника. Часто відмічають порушення сну, явища загальної астенізації, нерідко загальмованість чи рухове збудження з явищами інтоксикаційного психозу, зоровими галюцинаціями, втратою притомності.

Тяжкість перебігу опікової токсемії значною мірою залежить від характеру ушкодження тканин. За наявності сухого некрозу період токсемії перебігає легше. При вологому некрозі нагнивання рани розвивається швидше, і у потерпілого спостерігається рання тяжка септицемія. Істотно знижуються захисні сили організму, на тлі чого найбільш частим інфекційним усклад ненням є пневмонія, особливо при опіках дихальних шляхів. Період гострої опікової токсемії закінчується на 7- му — 9-ту добу і збігається, як правило, з вираженим нагноєнням у рані.