В ході найбільш масштабного дослідження по встановленню генетичних причин ревматоїдного артриту, за участю фахівців з провідних наукових центрів 12 країн, було виявлено 42 нових ділянки генома, які пов'язані з ризиком розвитку цього аутоіммунного захворювання. Досягнення учених в цьому питанні, проливають світло на патогенез ревматоїдного артриту і відкривають нові можливості по його лікуванню. Результати цього дослідження були опубліковані в науковому журналі Nature.

Ревматоїдний артрит є хронічним аутоіммунним запальним захворюванням сполучної тканини з поразкою дрібних суглобів кінцівок. Частенько їм вражаються гомілковостопні суглоби, суглоби, кісточок і кистей рук. Авторами исслдедования був проведений аналіз даних, які були отримані в результаті повної розшифровки генома. Майже 30 тис. з них був поставлений діагноз ревматоїдний артрит, а інші входили до контрольної групи. В результаті було виявлено близько 10 млн випадків однонуклетидного поліморфізму(SNP) - відмінності послідовності ДНК по розмірах схожої з одним нуклеотидом, що виникає в результаті точкової мутації. Це дало можливість виявити 42 раніше невідомих ділянки генома, в яких підвищений ризик ревматоїдного артриту. В результаті було виділено 98 генів, мутації в яких асоціювалися з розвитком ревматоїдного артриту. Дуже важливо, що, як вдалося встановити, гени також пов'язані з ризиками розвитку деяких видів онкологічних і серцево-судинних захворювань, ефективні методи лікування яких вже розроблені. Проаналізувавши отримані результати можна припустити, що ці ж методи застосовні і у разі ревматоїдного артриту, повідомляють автори дослідження.