Місцева, провідникова та інфільтраційна анестезія в ділянці верхньої та нижньої щелеп: техніка виконання

Місцева анестезія — це тимчасове знеболення обмеженої ділянки тканин шляхом блокування проведення нервового імпульсу місцевими анестетиками.

У стоматології застосовують три основні методи місцевого знеболення: аплікаційна, інфільтраційна та провідникова анестезія.

Види місцевої анестезії

1. Аплікаційна (поверхнева): нанесення анестетика на слизову оболонку (лідокаїн-спрей, анестезуючий гель). Використовується перед ін’єкцією або для знеболення місця проколу.

2. Інфільтраційна: введення анестетика у підслизовий або підокісний шар у ділянці проекції верхівки зуба, що призводить до блокади дрібних нервових закінчень.

3. Провідникова: введення анестетика біля нервового стовбура або його гілки для знеболення більшої ділянки.

Основні анестетики

• Артикаїн (Ультракаїн, Убістезин) — 4% розчин, швидка дія (1–3 хв).

• Лідокаїн — 2% розчин, середня тривалість дії.

• Мепівакаїн, бупівакаїн, септонест — залежно від тривалості та виду втручання.

• Судинозвужувальні домішки (адреналін, норадреналін) подовжують дію анестетика та зменшують кровотечу.

Інфільтраційна анестезія у ділянці верхньої щелепи

Через пористу будову кістки верхньої щелепи метод ефективний для більшості зубів.

Техніка:

1. Місце ін’єкції — перехідна складка на рівні верхівки кореня зуба.

2. Голку вводять під кутом 45° до поверхні слизової, на глибину 3–5 мм.

3. Після аспіраційної проби вводять 0,5–1 мл анестетика.

4. Для знеболення твердого піднебіння додають піднебінну ін’єкцію — 0,2–0,3 мл біля шийки зуба.

Знеболює: слизову, періодонт і пульпу відповідного зуба.

Інфільтраційна анестезія у ділянці нижньої щелепи

У нижній щелепі губчаста речовина щільна, тому інфільтраційна анестезія ефективна лише у ділянці фронтальних зубів.

Техніка:

1. Місце ін’єкції — перехідна складка на рівні верхівки різців або ікла.

2. Введення підслизово або підокісно 0,5–1 мл анестетика.

3. Для премолярів і молярів цей метод малоефективний — використовують провідникову анестезію.

Провідникова анестезія у верхній щелепі

1. Туберальна (позадимолярна): для знеболення верхніх молярів.

   • Голку вводять у ділянці перехідної складки над другим моляром під кутом 45° до поверхні.

   • Глибина — 2,5–3 см, вводять 1,5 мл анестетика.

2. Підочноямкова (інфраорбітальна): для знеболення передніх зубів і іклів.

   • Місце ін’єкції — 0,5–1 см нижче підочноямкового краю, у проекції однойменного отвору.

   • Об’єм — 1–1,5 мл.

3. Піднебінна: для знеболення піднебінної слизової в зоні премолярів і молярів.

   • Ін’єкція в ділянці великого піднебінного отвору — 0,3–0,5 мл.

Провідникова анестезія у нижній щелепі

1. Мандибулярна (біля нижньощелепного отвору): для знеболення всіх зубів половини нижньої щелепи.

   • Пацієнт відкриває рот.

   • Голку вводять на 1 см вище оклюзійної площини на внутрішній поверхні гілки нижньої щелепи.

   • Глибина — 2–2,5 см, після аспірації вводять 1,5–2 мл анестетика.

2. Ментальна: знеболює м’які тканини підборіддя і нижню губу.

   • Голку вводять біля підборідного отвору (між премолярами), глибина — 0,5–1 см.

   • Об’єм — 0,5 мл.

3. Букальна: для слизової щоки в ділянці молярів.

   • Ін’єкція в слизову біля останнього моляра, об’єм — 0,5 мл.

Ускладнення місцевої анестезії

• Гематома при пошкодженні судини.

• Травма нерва з розвитком парестезії.

• Алергічна реакція на анестетик.

• Інфікування місця ін’єкції.

• Транзиторна ішемія шкіри через судинозвужувальні препарати.

Висновок

Місцева, інфільтраційна та провідникова анестезія — основні методи знеболення у стоматології, що забезпечують комфорт пацієнта і точність хірургічних маніпуляцій.
Правильний вибір техніки залежить від локалізації зуба, щільності кістки і обсягу втручання.