Штучна вентиляція легень методом «рот до носу»: показання, техніка виконання та типові помилки

Штучна вентиляція легень методом «рот до носу» — це варіант базової реанімаційної допомоги, при якому рятувальник вдуває повітря в носову порожнину потерпілого.

Метод використовується, коли герметичність ротової порожнини неможливо забезпечити через травму, судоми або наявність сторонніх мас.

Показання

1. Відсутність самостійного дихання при збереженому пульсі.

2. Стан клінічної смерті, у поєднанні з непрямим масажем серця.

3. Неможливість проведення вентиляції методом «рот до роту» (травма обличчя, перелом щелеп, набряк язика).

4. Наявність блювотних мас або крові в роті.

5. Спазм або щільне змикання щелеп.

Підготовка

1. Покласти постраждалого на спину на тверду поверхню.

2. Очистити рот і ніс від сторонніх речовин.

3. Забезпечити прохідність дихальних шляхів — закинути голову і підняти підборіддя.

4. Відкрити дихальні шляхи, переконавшись, що язик не перекриває гортань.

Техніка виконання

1. Рятувальник стає біля голови постраждалого.

2. Однією рукою закриває рот постраждалого, щільно притискаючи губи, іншою фіксує голову.

3. Щільно притискає свої губи до носа постраждалого.

4. Робить спокійний вдих і рівномірно вдуває повітря протягом однієї секунди.

5. Спостерігає за підйомом грудної клітки — це свідчить про ефективність вдиху.

6. Після вдиху відпускає ніс, дозволяючи повітрю вийти через рот.

7. Частота вентиляції — 10–12 вдихів за хвилину або 2 вдихи після 30 компресій при реанімації.

Ознаки ефективності

• Підйом грудної клітки під час вдиху.

• Поява пульсу на сонній артерії при поєднанні з масажем серця.

• Покращення кольору шкіри, поява кашльових або дихальних рухів.

Типові помилки

1. Недостатнє закидання голови — язик перекриває гортань, і повітря не потрапляє в легені.

2. Герметичність порушена через нещільне притискання губ до носа.

3. Занадто сильне вдування, що спричиняє потрапляння повітря в шлунок.

4. Відсутність контролю підйому грудної клітки.

5. Неправильне положення голови або перекручення дихальних шляхів.

Заходи безпеки

• Перед початком вентиляції переконатися у відсутності сторонніх предметів у роті й носі.

• При наявності крові чи блювання бажано використовувати серветку або клапан.

• Якщо дихальні шляхи непрохідні — спочатку виконати прийоми очищення (прийом Геймліха, висування щелепи).

Висновок

Штучна вентиляція легень методом «рот до носу» є надійним альтернативним способом підтримки дихання при неможливості використати метод «рот до роту».
Правильна техніка, помірне вдування повітря і контроль підйому грудної клітки забезпечують ефективність вентиляції та запобігають ускладненням.