Наркоз (загальна анестезія) — це штучно викликаний оборотний стан глибокого сну, який супроводжується втратою свідомості, чутливості, м’язового тонусу та рефлексів.
У стоматології його застосовують при травматичних, тривалих або психоемоційно складних операціях, коли місцева анестезія є недостатньою або протипоказаною.
Мета наркозу
-
Повне усунення больових відчуттів.
-
Розслаблення м’язів і створення умов для хірургічного втручання.
-
Усунення страху та емоційного напруження пацієнта.
-
Забезпечення контролю життєвих функцій під час операції.
Класифікація наркозу
1. Інгаляційний наркоз
Знеболення здійснюється через дихальні шляхи (вдихання парів або газів).
Препарати:
-
Закис азоту (N₂O)
-
Ізофлуран
-
Севофлуран
-
Галотан
Переваги:
-
Добра керованість глибиною наркозу.
-
Швидке пробудження після припинення подачі газу.
-
Зручність при тривалих операціях.
Недоліки:
-
Потреба у спеціальному обладнанні (наркозний апарат).
-
Ризик подразнення дихальних шляхів.
2. Неінгаляційний (внутрішньовенний) наркоз
Препарати:
-
Пропофол
-
Тіопентал-натрій
-
Кетамін
-
Етомідат
Переваги:
-
Швидкий початок дії (через 20–30 секунд).
-
Відсутність подразнення дихальних шляхів.
-
Зручний при коротких втручаннях.
Недоліки:
-
Утруднене регулювання глибини наркозу.
-
Можливе пригнічення дихання й артеріальної гіпотензії.
3. Комбінований наркоз
Поєднує інгаляційні та внутрішньовенні засоби.
Найчастіше застосовується при тривалих або складних операціях (наприклад, при остеосинтезі, видаленні пухлин).
Приклад:
-
Введення пропофолу → підтримання севофлураном → використання міорелаксантів (атракуріум) і анальгетиків (фентаніл).
4. Седація (поверхневий наркоз)
Легка форма загальної анестезії з частковим збереженням свідомості.
Пацієнт спокійний, розслаблений, але може виконувати інструкції лікаря.
Препарати:
-
Діазепам, Мідозалам (внутрішньовенно)
-
Закис азоту з киснем (інгаляційно)
Переваги:
-
Безпечна для амбулаторної стоматології.
-
Мінімальні ускладнення, швидке відновлення.
Особливості проведення
1. Амбулаторна стоматологія
-
Застосовується седація або короткий внутрішньовенний наркоз.
-
Триває не більше 30–40 хвилин.
-
Пацієнт спостерігається 1–2 години після пробудження.
2. Стаціонарна допомога
-
Використовується комбінований або інгаляційний наркоз.
-
Передбачає інтубацію трахеї, моніторинг серцево-дихальних показників.
-
Проводиться під наглядом анестезіолога.
Етапи загальної анестезії
-
Премедикація — введення седативних і холінолітичних препаратів (атропін, димедрол, діазепам).
-
Введення в наркоз — внутрішньовенно (пропофол, тіопентал-натрій).
-
Підтримання наркозу — інгаляційно або комбіновано.
-
Пробудження — поступове припинення подачі препаратів, контроль дихання та свідомості.
Ускладнення наркозу
1. Під час проведення наркозу:
-
Пригнічення дихання.
-
Гіпотонія, брадикардія.
-
Блювання, аспірація шлункового вмісту.
-
Алергічні реакції на анестетик.
-
Порушення серцевого ритму.
2. Після наркозу:
-
Нудота, блювання.
-
Головний біль, запаморочення.
-
Біль у горлі після інтубації.
-
М’язова слабкість, загальна втома.
-
Тимчасові порушення пам’яті.
Профілактика ускладнень
-
Попереднє обстеження пацієнта (аналізи, ЕКГ, коагулограма).
-
Виявлення алергій і супутніх захворювань.
-
Дотримання асептики та моніторинг життєвих показників.
-
Поступове виведення з наркозу, спостереження в післяопераційній палаті.
Висновок
Наркоз у стоматології забезпечує повне знеболення та комфорт пацієнта під час складних втручань.
Його ефективність залежить від правильного вибору методу, дозування препаратів і професіоналізму лікаря-анестезіолога.
Безпечне проведення наркозу можливе лише за умови ретельного контролю стану пацієнта на всіх етапах анестезії.