Фіксація і стабілізація протезів

Так, наприклад, Е.  М.  Гофунг (1938) під терміном «стабілізація» розуміє стійкість повних протезів під час жування.  На його думку, важливе значення для стабілізації протезів мають постановка зубів, створення кривий Шпее, дотримання висоти горбів молярів і т.  д. 

Б.  Н.  Бынин і А.  В.  Бетельман (1947) вказують, що «стабілізацією називається стійкість протеза при спокої тканин протезного поля», а «стійкість протеза при динаміці нижньої щелепи називається фіксацією».  Для створення стійкості протеза, на їхню думку, необхідна спеціальна методика зняття зліпка. 

З наведених цитат видно, що «стабілізація» рв Е.  М.  Гофунгу ідентична «фіксації» по Б.  Н.  Бынину і А.  В.  Бетельманом. 

Але вже у другому виданні підручника «Ортопедична стоматологія» 1951 р.  А.  В.  Бетельман пише, що «фіксацією називається стійкість протезів при спокої нижньої щелепи» і «стійкість протезів при динаміці нижньої щелепи називається стабілізацією». 

Звертає також на себе увагу неправильне ототожнення понять «фіксація» і «стабілізація», які в російській мові позначають різні самостійні явища. 

Абсолютно справедливо вказує А.  К.  Недергин (1950), що різні автори не тільки по-різному тлумачать поняття «стабілізація протезів», але і по-різному розуміють практичне її здійснення.  Все це свідчить про ще недостатньої теоретичної розробки цього питання. 

По А.  К.  Недергину (1950), фіксація-це зміцнення протеза, яке в рівній мірі, тобто з однаковою силою проявляє свою дію як при положенні спокою щелепи, так і при її рухах при виконанні основних функцій мови і жування. 

На нашу думку, неправильно вважати, що ступінь зміцнення - фіксація протезів - повинна бути однакова як у спокої, так і при жуванні.  Якщо протез утримується на щелепи в стані спокою, то для цього достатньо сили прилипання - адгезивності.