Розвиток кісткового скелета

У плода кістковий скелет розвивається на основі мезенхімальної тканини; конкре тні сегменти скелета з'являються на 2-му місяці життєдіяльності плода; трубчасті кі стки розвиваються з хрящової тканини, а плоскі — зі сполучної.
У метафізі і епіфізі знаходиться верст ва (бляшка) підготовленого звапніння — це місце, де відбувається ріст кістки в довжи ну за рахунок росткового хряща, а сама бля шка бере мінімальну участь у цьому. Окіс тя моделює в процесі росту кістку і надає їй відповідної форми і ширини. Ядрами ско стеніння називаємо місця в кістках, в яких кісткоутворюючі клітини формують перші кісткові бляшки. Усі ядра скостеніння, які з'являються в трубчастих кістках плода, називаємо первинними, а ті, які з'являють ся після народження, — вторинними, вони виникають в епіфізах. У різних кістках по ява ядер скостеніння пов'язана з певним віком дитини. У міру росту дитини ядра скостеніння збільшуються, і кінцевий етап росту кістки закінчується зрощенням епі фіза з метафізом та зникненням (на рентге нограмах) щілини росткового хряща (зга даймо симптом Ріссера при сколіозах).
Дозрівання кістки залежить від норма льної функції ендокринних залоз, процесів метаболізму, які зумовлюють мінералізацію,
; факторів зовнішнього середовища. Дове дено, що на відхилення в дозріванні кістко вого скелета впливають різні кліматичні зони і генетичні популяції. Відхилення від нормального розвитку і дозрівання кістки також зумовлюють безпосередні причини (запалення, ушкодження епіфізарного хря ща тощо) або посередні (гормональні пору шення тощо). Об'єктивною оцінкою норма льного розвитку дитини є показники роз витку кісткового скелета від народження до закінчення росту, тобто до 25 років. На рент генограмах це визначається за появою ядер скостеніння, їхньою величиною і формою, часом зарощення епіфізарних щілин. Од ночасно це може вказувати на відхилення від норми росту кістки — запізнілий, спо вільнений або прискорений ріст. Слід від значити, що розвиток кісткового скелета є різним у хлопчиків і дівчаток. Для цього роз роблені рентгенологічні стандарти вікових норм розвитку скелета. Вік обстежуваної дитини можна порівнювати зі стандартом за рентгенограмою однієї ділянки скелета або багатьох ділянок лівої половини скеле та (кисті із зап'ястком, ліктьового, плечово го, гомілковостопного, колінного, кульшо вого суглобів і лопатки). Тоді рахують ядра скостеніння половини скелета і порівнюють зі стандартом. Цей багато ділянковий метод (Sontag, Snell і Anderson) наносить дитині шкоду значним рентгенологічним опромі ненням, тому, як правило, користуються лише рентгенограмою лівої кисті із зап'яс тком (однієї ділянки) в одній проекції — дорсоволярній. Стандарти одноділянкового методу розроблені Тоддом від 3 місяців життя до 18,9 років для хлопців і від 3 міся ців життя до 16,3 років для дівчат; Vogt і Vickers — від народження до 6,5 років; Greulich і Руїе — від народження до 18 ро ків з врахуванням різниці статей. Причому останні в стандартах наводять допустимі фі зіологічні відхилення (плюс-мінус).
Kopczynska J. (1961) розробила станда рти для дітей у Польщі і вказала, що ці фі зіологічні відхилення коливаються від 9 до
15 місяців у дівчаток і від 12 до 17 місяців у хлопчиків. Таким чином, стандарти, розро блені в Європі, є придатними для користу вання в Україні.
На малюнку 1 представлено час появи вторинних ядер скостеніння кісток кисті і стопи та закінчення росту за Саіїеу 3. (1946).
У новонародженої дитини на рентгено грамі видно лише діафізи передпліччя, п'я стка і пальців (первинні ядра скостеніння). Епіфізи кісток і зап'ястка хрящові, і на рент генограмі їх не видно. Вторинні ядра скос теніння (після народження) у зап'ястку з'яв ляються в такій черговості: на першому році життя — у головчастій і гачкоподібній кіс тках, на 2-му році — у тригранній, дисталь ному епіфізі променевої, у 4-5 років — у півмісяцевій, у 5-6 років — у чотиригран ній, човноподібній і в дистальному епіфізі ліктьової кістки, у 12-13 років — у горохо подібній кістці. Ядра скостеніння кісток п'я стка і пальців з'являються на 1-4-му роках життя. У дівчат ядра скостеніння форму ються раніше, ніж у хлопців. У 19 років процес скостеніння закінчується. Інколи бувають анатомічні варіанти кісток кисті. Найчастіше трапляються додаткове ядро скостеніння в І або II п'ястковій кістці, по двійне ядро в півмісяцевій, багатоядерне в горохоподібній кістці, окреме ядро скосте ніння в шилоподібному відростку ліктьової кістки. У стопі в новонародженої дитини можна побачити ядра скостеніння в п'ят ковій, надп'ятковій і кістках плесна. У ку боподібній кістці воно з'являється в кінці першого року життя, у бічній клиноподіб ній — від 6 міс. до 2 років, у присередній клиноподібній — від 1 до 3 років, у човно подібній, епіфізах плеснових і пальців — від 1 до 5 років. Процес росту кісток стопи закінчується на 22-му році життя. Серед анатомічних варіантів трапляється розділь не ядро скостеніння проксимальної фалан ги першого пальця, додаткове ядро в кіст ках плесна, фрагментоване ядро п'ятково го горба, різна кількість сесамоподібних кісток.

Мал 1. Час появи ядер скостеніння у кістках стопи (а) і кисті (б) (місяці і роки життя).

Загрузка...