|
Показання і протипоказання до хіміотерапії |
Незаперечною умовою для застосування хіміотерапії є гістологічна чи цитологічна верифікація діагнозу. Без підтвердження пухлинного процесу хіміотерапія може застосовуватися за рішенням онкологічного консиліуму лише в окремих випадках, коли біопсія у будь-якому випадку має дуже високий ризик життєнебезпечних ускладнень або технічно неможлива. Гістологічне або цитологічне підтвердження в таких випадках повинно бути отриманим найближчим часом після покращення стану хворого та найменшої технічної можливості. Протипухлинні препарати застосовуються з різною метою. У якості самостійного лікування (або в комбінації з променевою терапією) хіміотерапія застосовується з паліативною (циторедуктивною) метою при занедбаних формах пухлин. Застосування хіміопрепаратів перед операцією носить назву неоад’ювантної хіміотерапії. Метою її є зменшення об’єму пухлини, підвищення можливості виконання органозберігаючої операці або досягнення опребельного стану у разі місцеворозповсюдженої пухлини, девіталізації пухлин, вивчення чутливості пухлини до хіміопрепаратів (лікувального патоморфозу). Післяопераційна хіміотерапія після радикального видалення пухлин носить назву ад’ювантної. Її метою є елімінація можливих мікрометастазів.
Хіміотерапія протипоказана: - вагітним жінка та жінкам, що годують груддю; - хворим у термінальній стадії захворювання та в стані кахексії; - при важкій легенево-судинній недостатності; - при тяжких органічних ураженнях печінки та нирок з порушенням функції органів; - при некомпенсованому цукровому діабеті.
|