Показання і протипоказання до хіміотерапії

верифікація діагнозу. Без підтвердження пухлинного процесу хіміотерапія може застосовуватися за рішенням онкологічного консиліуму лише в окремих випадках, коли біопсія у будь-якому випадку має дуже високий ризик життєнебезпечних ускладнень або технічно неможлива. 

Гістологічне або цитологічне підтвердження в таких випадках повинно бути отриманим найближчим часом після покращення стану хворого та найменшої технічної можливості. Протипухлинні препарати застосовуються з різною метою. 

У якості самостійного лікування (або в комбінації з променевою терапією) хіміотерапія застосовується з паліативною (циторедуктивною) метою при занедбаних формах пухлин. 

Застосування хіміопрепаратів перед операцією носить назву неоад’ювантної хіміотерапії. 

Метою її є зменшення об’єму пухлини, підвищення можливості виконання органозберігаючої операці або досягнення опребельного стану у разі місцеворозповсюдженої пухлини, девіталізації пухлин, вивчення чутливості пухлини до хіміопрепаратів (лікувального патоморфозу). 

Післяопераційна хіміотерапія після радикального видалення пухлин носить назву ад’ювантної. Її метою є елімінація можливих мікрометастазів. 

Хіміотерапія протипоказана: 

- вагітним жінка та жінкам, що годують груддю; 

- хворим у термінальній стадії захворювання та в стані кахексії; 

- при важкій легенево-судинній недостатності; 

- при тяжких органічних ураженнях печінки та нирок з порушенням функції органів; 

- при некомпенсованому цукровому діабеті.