Деонтологія в онкології

Деонтологія (від грецьких δέον — належне та λόγος - наука) - наука про лікарський обов’язок. М.М. Петров визначав поняття «деонтологоія» як «вчення про принципи поведінки медичного персоналу з метою досягнення мак4симальної ефективності лікування і усунення шкідливих наслідків неповноцінної медичної роботи. 

А.А Шайн вказує на основні принципи деонтології в сучасній онкології: 

1) – кожен хворий підлягає лікуванню; 

2) – відношення між пацієнтом і лікарем повинні базуватися на принципах терпимості, взаєморозуміння і дотримання прав і основних свобод кожної із сторін; 

3) – діагностичні процедури і лікарська допомога повинні проводитися з максимальним щадінням психіки хворого; 

4) – пацієнт має право на вичерпну інформацію що до стану свого здоровя, діагнозу, прогнозу та плану лікувальних заходів. 

 Одним з найважливіших питань деотології є інформованість хворого про свій діагноз, плани обстеження та лікування, прогноз. У будь-якому разі лікар повинен дати вичерпну відповідь на питання хворого, при чому інформацію слід надавати з врахуванням типу вищої нервової діяльності людини так, аби максимально нівелювати її психотравмуючий ефект та надати віру у ефективність лікування. Разом з цим, у випадку крайнє песимістичного прогнозу, доцільним може бути деяке приховання правди, особливо стосовно розповсюдженості хвороби та неможливості дієвого лікування. 

Лікар зобов’язаний згідно з чинним законодавством суворо зберігати лікарську таємницю, 

якщо вона не є загрозою для суспаільства.. при цьому, як правило, прийнято інформацію про діагноз надавати родичам. Доцільно все ж поцікавитися у хворого, чи хоче він щоб інформацію про його хворобу лікар повідомив родичам чи близьким. Досить часто з тих чи інших причин хворий може бути проти такої дії з боку медичного персоналу.

 У далеко занедбаних випадках злоякісних пухлин, коли стан хворого тяжкий а обстеження заради гістологічногопідтвердження або уточнення характеру метастазування є обтяжливими для хворого та ніяк не вплинуть на подальше лікування, від проведення складних діагностичних процедур краще відмовитися на користь більш простих, аби не ризикувавти життям пацієнта.