Сонячний удар

Сонячний удар зазвичай розвивається після тривалої й інтенсивної дії сонячних променів на тіло потерпілого. Дуже часто він комбінується із загальним перегрівом організму і місцевим опіком шкіри. Найактивнішу дію мають інфрачервоні, сині, фіолетові й ультрафіолетові промені сонячного спектра. Сонячне опромінення гірше переносять маленькі діти і літні люди.

Клініка. Симптоми сонячного удару з’являються раптово чи після нетривалого латентного періоду. Це запаморочення, відчуття пульсації, втоми, нудоти і порушення кольорового сприйняття (оточуючі предмети здаються зеленими або червоними). Потім з’являються тремтіння рук і ніг, підсиленння пото- і слиновиділення. Хворий стає апатичним чи збудженим. Настає втрата притомності, пульс стає ниткоподібним, знижується артеріальний тиск крові. Обличчя хворого у стані продрому червоне, потім бліде, іноді спостерігаються судоми, осередкові ураження мозку. Температура тіла підвищена. Для сонячного удару характерні такі патологічні зміни: гіперемія і набряк мозку, крововиливи, ознаки серозного менінгіту.

Лікування. Потерпілого (у тому числі у стані продроми) поміщають у прохолодне затінкове місце, на голову кладуть холодні компреси. Часто він швидко опритомнює. Застосовують броміди, протигістамінні речовини, нейроплегічні засоби, ін’єкції глюкози, комплекс вітамінів В.