Діагностика пухлинних захворювань

Діагностика пухлинних захворювань на сучасному етапі розвитку клінічної онкології пов’язана з застосуванням цілого комплексу інструментальних високотехнологічних методів дослідження, що виконуються у лікувально-профілактичних закладах різного рівня та профілю роботи. Грамотно спланована діагностична програма, застосування адекватних методів інструментальної діагностики дозволяють отримати максимально повне уявлення про характер пухлинного ураження, правильно планувати спеціальне лікування та прогнозувати результат.

Технологічний прорив кінця ХІХ-початку ХX ст. надав у користування клініцистів широкий спектр більш чи менш доступних діагностичних методик. Проте при обстеженні конкретного хворого подекуди буває важко створити раціональний діагностичний алгоритм. Тому одним з найбільш важливих завдань є створення уніфікованої системи стандартизації методів діагностики злоякісних новоутворень.

Стандарти – це нормативні документи, які визначають вимоги до діагностики та лікування хворих з певним діагнозом, синдромом або у тій чи іншій ситуації. Стандартний підхід до діагностики злоякісних новоутворень передбачає використання певних методів з позиції їх медичної ефективності, економічної відповідності тій чи іншій клінічній ситуації. Проте слід зазначити, що у деяких випадках виникають ситуації, коли з’являється необхідність індивідуалізувати підходи до діагностики та використати методи, що не передбачені стандартами у конкретній ситуації.

У нашій державі чинними є «Стандарти дослідження та лікування злоякісних новоутворень», що були розроблені ведучими фахівцями наукових онкологічних закладів України. У цьому документі представлений детальний перелік обов’язкових і додаткових методів дослідження онкологічних хворих, який дозволяє ефективно використовувати всі доступні методи діагностики.

Існуючі методи променевої діагностики можна згрупувати наступним чином:

- Рентгенологічний метод

- Магнітно-резонансний метод

- Ультрасонографічнний метод

- Радіонуклідний метод.