Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 5
З них гостей: 5
І користувачів: 0
Негематогенні остеомієліти

Негематогенні остеомієліти

Негематогенні остеомієліти. До них належать остеомієліти травматичні, вогнепальні, після операцій остеосинтезу, при переході запалення на кістку з навкружних тканин (наприклад, при флегмоні). Інфекція потрапляє екзогенним шляхом із зовнішнього середовища. У виникненні травматичного остеомієліту відіграє роль багато факторів: ступінь забруднення м’яких тканин і кісткових відламків, пізня первинна хірургічна обробка, реактивність організму, вірулентність мікрофлори, характер перелому (відламковий).

Клініка. Розвитку остеомієліту зазвичай передує травма (перелом) з явищами розміжчення тканин і вираженого інфікування рани з бурхливим нагниванням її найближчими днями (підвищення температури, погіршення загального стану). Виникнення болю повторно на ділянці перелому або по всій кінцівці свідчить про розвиток остеомієліту. При цьому спостерігають ся гіперемія шкіри, набряк м’яких тканин, значне гнійне видільне з рани. Формування гнійної нориці на ділянці перелому дає підставу запідозрити розвиток остеомієліту. Рентгенологічні зміни виникають через деякий час після травми: остеопороз, невеликі порожнини з м’якими секвестрами, узурація кінців кісткових відламків. При вогнепальному остеомієліті виявляють сторонні тіла (кулі, дріб, осколки снарядів). Характерним є обмеження деструктивних змін кісток лише зоною перелому кістки. Особливістю травматичного остеомієліту на відміну від гематогенного є менш виражені загальні явища, в результаті незрощення відламків часто формується несправжній суглоб. Гострий період переходить у хронічний з формуванням гнійної фістули із невеликим видільним.

Лікування негематогенного остеомієліту здійснюється за тими ж принципами, що і гематогенного. Показане хірургічне лікування для видалення секвестрів, некротизованих кісткових відламків, сторонніх тіл, висікання гнійних нориць. За наявності перелому, що не зрісся, і остеомієліту проводять економне освіження кісткових відламків із наступною їх репозицією. Методом вибору іммобілізації відламків є позаосередковий компресійний остеосинтез. При неефективності лікування основного суглоба після ліквідації остеомієліту проводиться резекція кістки у межах здорових тканин з одночасною аутотрансплантацією кістки.

Категорія: Хірургія | Переглядів: 1010 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини