Характерність повторної передачі хвороби через контакт з хворим

Влітку і восени 1976 року незвичайно важкі епідемії раніше невідомої геморагічної лихоманки виникли серед жителів Південного Судану і Заїру. Для цих епідемій була характерна (майже у 15 відсотках усіх випадків) повторна передача хвороби через контакт з хворим. Виникли ланцюжки з 5-7 осіб, що заразилися один від одного.

Перші репортажі з Південного Судану повідомляли про дуже швидкому і широкому розповсюдженні гарячкових захворювань, що супроводжувалися серцевою слабкістю і шлунково-кишковими кровотечами. Із 161 хворого 77 незабаром померли. У Північному Заїрі хвороба виявилася ще більш жорстокої: 325 з 358 випадків захворювань закінчилися смертю.

Коли держави Заїр і Судан повідомили про смертельних захворюваннях, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) послала туди групу вірусологів та епідеміологів.

Епідеміологи розробляли захисні заходи, щоб попереджати подальше поширення епідемії, і шукали способи передачі хвороби від людини до людини. Вірусологи, природно, шукали вірус. Зона Бумба, в якій виник спалах, була закрита для мандрівників, по межах зони встановили суворий карантинний нагляд.

Працівники ВООЗ почали пошуки причин захворювань. Досліджували кров, сечу і інші виділення хворих людей, відсилали матеріали для аналізу в спеціальні вірусні лабораторії ВООЗ у Бельгії, Англії та США. Незабаром вдалося виявити збудника хвороби. Всі співпрацювали між собою лабораторії виділили один і той же, схожий за своїм виглядом та основними властивостями на марбургский, але самостійний вірус. Він отримав назву «вірус Ебола» - за назвою річки в Судані, де був центр спалаху хвороби.

Епідеміологи і паразитологи виявили цей вірус у гризунів. В організмі цих звірків він жив і розмножувався довгі роки, не поширюючись на людей. Потім під впливом якоїсь причини, ще невідомої, відбулася мутація, і вірус набув здатність розмножуватися в організмі людей. Обстеження великої кількості гризунів дозволило виявити і кліщів, які переносили заразу з гризунів на людей, що знаходилися поблизу. 

Епідемія виникла, коли утворилася характерна ланцюжок: вірус - гризун - кліщ - людина. Саме з цієї ланцюга вірус передавався і потрапляв в організм людей. Потім вже особливий вид комарів переносив його від людини хворої людини здоровій, збільшуючи зону поширення епідемії.