Лазеротерапія паталогічного лактостазу

Незважаючи на значні успіхи в профілактиці і лікуванні післяпологового маститу', до теперішнього часу останній залишається актуальною проблемою (Сєров. В. Н. та ін, 1997). Особливу роль у виникненні маститу відіграє так званий патологічний лактостаз. За даними Ст. Н. Сєрова, А. Н. Стрижакова, С. А. Маркіна (1997), без стадії лактостазу мастит розвивається відносно рідко. Між лактостазом і початковим проявом маститу (серозним мастит) зазвичай проходить від 8-10 до 20-30 днів. На думку цих авторів, патологічний лактостаз слід розглядати як латентну, приховано протікає форму маститу. З метою лікування серозного та інфільтративного маститу нами застосовувався апарат магніто-ІЧ-лазерний терапевтичний з фоторегистратором і вісьмома частотами повторення лазерного випромінювання «МІЛТА-Ф-8-01» з довжиною хвилі лазерного і світлодіодного випромінювань 0,85-0,89 мкм. Тривалість сеансу складала 10-12 хвилин, на частоті модуляції 50 Гц-1,5-5 кГц. Лікування проводилося в Обласному перинатальному центрі р. Іркутська за період 1999-2003 рік. Патологічний лактостаз діагностовано у 96 породіль в акушерському відділенні спільного перебування на 2-5 добу після пологів. Вік пацієнток склав 18-34 роки. У 94% випадків це стан зустрічалося у першовагітних.

Загальний стан породіль до моменту початку лазерної терапії особливо не страждало. Захворювання починалося з підвищення температури тіла від 37,4 до 38°С, появою розпирала болю і напруги в молочних залозах. В аналізах крові було відзначено помірний лейкоцитоз і незначне збільшення ШОЕ.
Вже після першого сеансу лазерної терапії з обов'язковим опроміненням соскової зони обох залоз, відзначався позитивний ефект лікування: виражений аналітичний ефект, зниження інтенсивності болю, різке поліпшення відтоку молока, що дозволило продовжити годування дитини і більш повне зціджування залишків молока.
Самопочуття хворих покращувалось, температура тіла знижувалась до нормальних цифр.Пациенткам з патологічним лактостазом лікування було проведено в умовах стаціонару, курс становив 2-3 процедури лазеротерапії, причому з 96 породіль з патологічною лактостазом, мастит розвинувся лише у 5 (5,2%) випадках на 25-30 день післяпологового періоду.

У 32,5% пацієнток на 8-11 день післяпологового періоду нами відзначений повторний лактостаз. Ці пацієнтки повторно в амбулаторних умовах пройшли курс лазеротерапії. Поряд з лазеротерапією проводилося зціджування молока електричним відсмоктувачем. Антибактеріальна терапія не застосовувалася.
За період лікування лазерним випромінюванням порушень сну, апетиту, погіршення лактаційної функції молочних залоз і самопочуття не відзначалося. Виписка зі стаціонару виконувалася на 4-5 добу післяпологового періоду.
Таким чином, результати лікування патологічного лактостазу лазерним випромінюванням дуже обнадійливі, що передбачає широке використання лазерної терапії у цієї групи породіль.

Загрузка...