Переломи кісток

Перелом — це часткове чи повне порушення цілості кістки, спричинене швидкодіючою силою, що супроводжується ушкодженням м’яких тканин.

Залежно від походження переломи поділяються на природжені і побутові. Кожна з цих груп, у свою чергу, поділяється на відкриті й закриті, а набуті переломи, крім того, поділяються на травматичні й патологічні.

Внутрішньоутробні переломи спостерігаються рідко: здебільшого у зв’язку з неповноцінністю, неміцністю кісток плода. Набутими називаються переломи, спричинені зовнішнім насиллям, скороченням м’язів чи у зв’язку з патологічним процесом у кістковій тканині.

Відкриті переломи супроводжуються ушкодженням цілості м’яких тканин і шкірних покривів.

При закритих переломах шкіра і слизові є цілими і слугують бар’єром для проникнення інфекції.

Травматичні переломи трапляються в результаті  дії механічної сили. За механізмом прикладання сили вони поділяються на переломи внаслідок прямого удару, здавлювання, згинання, скручування і відриву кістки.

При прямому ударі спостерігається поперечний перелом із зміщенням периферичного відламка. Здавлення призводить до компресійного перелому тіла хребця при сильному згинанні чи падінні. При згинанні може виникнути косий чи поперечний перелом.

Скручування кістки при фіксованому одному кінці призводить до розвитку гвинтоподібного (спирального) перелому. Відривні переломи спостерігаються при різкому і сильному скороченні м’язів, найчастіше при спробах триматися на ногах під час падінні.

За локалізацією ушкодження переломи поділяються на епіфізарні, метафізарні та діафізарні. За напрямком лінії ушкодження — на поперечні, скісні, поздовжні, гвинтоподібні, осколкові.

Переломи бувають повними і неповними. Розрізняють прості, складні й комбіновані переломи, а також поодинокі й множинні.