Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 6
З них гостей: 6
І користувачів: 0
Отруєння ртуттю

Отруєння ртуттю

 

Що таке отруєння ртуттю?

Чиста ртуть з розбитого термометра випаровується вже при кімнатній температурі і є дуже отруйною. Крім того, отруїтися можна і містять ртуть фарбами або речовинами, призначеними для дезінфекції. Після помилкового прийому цих рідин всередину проявляються симптоми отруєння. Ртуть, як і всі її сполуки дуже отруйні. Для гострого або хронічного отруєння досить порівняно невеликої кількості ртуті. Побутове отруєння ртуттю відбувається, як правило, шляхом вдихання парів, що утворилися в результаті пошкодження термометра або барометра, коли метал у вигляді дрібних кульок виливається на підлогу і починає випаровуватися. Хронічне отруєння ртуттю може проявитися у людини, вдыхающего пари ртуті в погано провітрюваному приміщенні, а також з їжею. У цьому випадку ртуть накопичується в організмі, її виділення з сечею відбувається повільно.

Симптоми отруєння ртуттю

  • Подразнення слизової оболонки.
  • Нудота.
  • Кал з домішкою крові.
  • Темна облямівка сірчистої ртуті на яснах.

Симптоми гострого отруєння ртуттю виявляються негайно. Подразнюються слизові оболонки, починається слинотеча, нудота, блювота, наростаючі болі в животі. Пізніше пошкоджується слизова оболонка товстої і тонкої кишки, у людини починається пронос з домішками крові в калових масах. Перші симптоми хронічного отруєння ртуттю - сухість у роті, пронос. На яснах з'являється темна облямівка, зуби починають хитатися. Пізніше уражається центральна нервова система, можливі судоми обличчя і кінцівок, а при сильному отруєнні - всього тіла.

Причини отруєння ртуттю

Причини отруєння ртуттю можуть бути найрізноманітнішими, всі вони пов'язані з приладами, апаратами або виробництвом. У побутових умовах найчастішою причиною отруєння ртуттю є розбитий градусник або пролита ртуть на уроках хімії та фізики в школах.

Лікування отруєння ртуттю

Отруєння ртуттю небезпечно. Потрібно невідкладно звернутися за медичною допомогою.

При отруєнні парами ртуті необхідно терміново викликати швидку допомогу або їхати в найближчу лікарню! До прибуття швидкої постарайтеся випити якомога більше молока. Однак потім потрібно спровокувати блювоту для видалення всієї випитої рідини.

При гострому отруєнні промивається шлунок з подальшим введенням активізованого вугілля, внутрішньовенно вводиться розчин тіосульфату натрію, приймаються додаткові заходи щодо захисту печінки і нирок. В особливо важких випадках отруєння лікар вводить так званий BAL препарат. Цей препарат був створений англійськими військовими лікарями для лікування отруєння, викликаного люізітом в результаті застосування хімічної зброї, але виявилося, що його використання ефективно і при лікуванні отруєнь, викликаних деякими важкими металами.

Перебіг хвороби

Якщо при отруєнні ртуттю не проводиться лікування, то після прояву перших симптомів і нездужань порушуються функції центральної нервової системи (erethismus mercuriales): знижується розумова працездатність, спостерігаються розлади психіки, тремор, судоми, загальне виснаження. Нерідко в результаті шоку або ниркової недостатності людина, яка отруїлася ртуттю, вмирає. При регулярному прийомі або вдиханні незначної дози ртуті (парів) можливий розвиток хронічного отруєння, основними симптомами якого є розлад центральної нервової системи (стомлюваність, порушення пам'яті, часті головні болі), ураження шкіри та її похідних. При наявності таких симптомів лікар обов'язково зробить розгорнутий токсикологічний аналіз крові, сечі та волосся. Разом з тим буде також розглянута можливість отруєння іншими важкими металами, так як симптоми цих отруєнь досить схожі.

Якщо розбився ртутний термометр

Якщо ви розбили ртутний термометр, потрібно відкрити вікно, постаратися зібрати в посудину всі металеві кульки, щільно закрити його і віднести в аптеку. Після цього необхідно добре провітрити приміщення.

Правила роботи з ртуттю

При постійному контакті людини з сполуками ртуті (наприклад, в сільському господарстві, хімічній або біологічній лабораторії) необхідно дотримуватися певних запобіжних заходів:

  • Ні в якому разі не беріть у рот піпетку, намагаючись втягнути в неї розчин, що містить ртуть.
  • Слідкуйте за тим, щоб пальці, на яких можуть бути частинки ртуті, не торкалися до рота.
  • Якщо ви працюєте з чистою ртуттю, подбайте про регулярне провітрювання робочого приміщення.
  • Не їжте в приміщеннях, де є ртуть.
Категорія: Токсикологія | Переглядів: 3427 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини