Перебіг і ведення вагітності при гінекологічних захворюваннях

Ерозія шийки матки. При виявленні ерозії шийки матки необхідно взяти мазок на онкоцитологічене дослідження. Можливе проведення кольпоцитологии. Якщо ерозія не є онкологічної загрози, надалі обстежують вагітну за загальною схемою. При виявленні атипових клітин пропонується переривання вагітності і проводиться необхідне лікування.

Як правило, у вагітних з ерозією виявляється якась піхвова інфекція. Необхідно провести дослідження на приховані інфекції і санацію.
У жінок з ерозіями вище відсоток розривів шийки у зв'язку з неповносправністю тканин. Ерозивна і тим більше запально змінена шийка легше розривається. Слід уважно поставитися до випадків, коли застосовувалось хірургічне лікування ерозії шийки матки: диатермокоагуля-ція (і особливо діатермоексцізія), лазерне хірургічне втручання, кріодеструкція (лікування рідким азотом). 

Після операцій можуть утворитися рубцеві зміни, внаслідок яких в пологах виникають дискоординація пологової діяльності, розриви шийки, що супроводжуються сильними болями і сприяють травматизму плода. В цілях профілактики необходидимо за 2 тижні до пологів почати підготовку шийки, в пологах застосовувати спазмолітики. У деяких випадках, коли пологи через природні родові шляхи неможливі, проводять операцію кесарів розтин.

Міома матки. Іноді вагітність поєднується з міомою матки. В останні роки відсоток міом збільшився. У тому числі у жінок 25 років і старше. Може бути, це пов'язано з покращенням діагностики за рахунок активного застосування ультразвукових методів. Як правило, міоматозні вузли під час вагітності збільшуються. У більшості випадків вагітність протікає без ускладнень, але можуть бути і ускладнення: порушення харчування інтрамурального вузла, перекрут субсерозного вузла з порушенням харчування. Для профілактики подібних ускладнень у разі міоми показано застосування спазмолітиків, препаратів, що поліпшують мікроциркуляцію і трофіку тканин. Досить ефективно внутрішньовенне крапельне введення актовегіну та солкосерилу. 

Якщо порушення живлення вузла призводить до некрозу, виникає ризик небезпечних ускладнень (перитоніт, сепсис). В цьому випадку по життєвим показанням показане оперативне втручання. Якщо плід недостатньо життєздатний, то після видалення субсерозного вузла проводиться пролонгування вагітності. Проводиться антибактеріальна і токолитическая (зберігає) терапія. При доношеній вагітності проводиться родоразреше-ня шляхом операції кесаревого розтину. При некрозі інтрамурального вузла вагітність зберегти не вдається.
При міомі можуть бути діагностичні помилки (помилки при визначенні терміну вагітності, передбачуваної маси плода, миоматозный вузол може бути прийнятий за велику частину плоду, в післяпологовому періоді важко правильно оцінити інволюцію матки).

При міомі в пологах часто виникає слабкість або дискоординація родової діяльності, а в післяпологовому періоді - субінволюція матки.
При розродженні виникають складнощі, якщо низько розташований вузол заважає просуванню голівки. У цьому випадку у плановому порядку проводиться операція кесарів розтин. В залежності від ситуації операція розширюється до міомектомії або видалення матки.

Кіста яєчника. Поєднання вагітності і кісти яєчника виникає рідко. Збільшення яєчника під час вагітності може бути пов'язане зі збільшенням жовтого тіла вагітності. Двостороння гіпертрофія яєчників спостерігається при лікуванні безпліддя засобами, які стимулюють овуляцію (кломіфен або кломіфенцітрат, клостільбегіт). В цьому випадку проводиться консервативна тактика. Велике значення в уточненні діагнозу має ультразвукове дослідження. При виявленні істинної кісти яєчника призначається оперативне втручання. 
При бажанні жінки зберегти вагітність обмежуються видаленням кісти, при сприятливому результаті гістологічного дослідження можливе збереження вагітності на тлі антибактеріальної та зберігаючої терапії. Можливо нормальне розродження через природні родові шляхи. Якщо кіста не видаляється, існує ризик малігнізації, перекрута, розриву кісти.

Акушерка зобов'язана брати участь у спостереженні жінок з вищезазначеної патологією під керівництвом лікаря, вміти здійснювати догляд, обстеження, розродження через природні родові шляхи, підготовку до операції та проводити післяопераційний догляд.

Вагітність і пологи при аномаліях статевих органів. До найбільш поширених видів аномалій статевих органів належать: аномалії матки (сідлоподібна, дворога), подвоєння статевого апарату і піхвова перегородка.

Аномалії матки бувають у 0,5-1% жінок. Найчастіше це сідлоподібна або сплощена матка, при якій спостерігається невиношування, аномалії положення плода. Особливо це ймовірно при дворогій матці. В останні роки у разі звичного невиношування при дворогій матці проводять метропластику. Однак рубець на матці створює небезпека розриву матки при вагітності.

Подвоєння статевого апарату виникає в тих випадках, коли в період формування статевих органів мало місце шкідливий вплив. Буває повне подвоєння: два піхви, дві матки. Вагітність виникає в одній матці, друга збільшується, але до невеликих розмірів.

Диференціальний діагноз проводиться з багатоплідністю, міомою матки, кістою яєчника, потворністю плода. Під час вагітності часто виникає загроза переривання вагітності, тазові передлежання, причому корекція положення не показана через небезпеку ускладнень. Ведення вагітності і пологів може бути звичайним, але показана дострокова госпіталізація для підготовки до пологів. Іноді виникає необхідність оперативного розродження, але операція кесарів розтин може протікати атипично у зв'язку з аномалією матки і судин. Після народження дитини та відділення посліду показано вишкрібання другий матки.

Поздовжня перегородка піхви може бути повна або часткова. При повній пологи протікають зазвичай, але при великому плоді можуть бути складності. При частковій перегородці в нижній третині піхви вона може бути перешкодою для просування голівки. У цьому випадку акушерка повинна перетнути її між двома затискачами Кохера. Після пологів під час огляду проводиться висічення перегородки і зашивання розрізів і розривів.

Вагітність, що виникла на тлі будь-якого гінекологічного захворювання, що становить загрозу як для матері, так і для плода, отже, гінекологічні захворювання повинні враховуватися як фактори ризику. Порушення менструального циклу в анамнезі є фактором ризику з невиношування, плацентарної недостатності, переношування, аномалій пологової діяльності і кровотеч. Запальні захворювання геніталій є факторами ризику з невиношування, аномалій розвитку плода, оболонок, післяпологових інфекційних захворювань матері і дитини. Крім того, при запаленні матки в анамнезі є ризик патології плаценти (передлежання, прирощення).

У разі безпліддя в анамнезі слід враховувати його причини і методи лікування. При лікуванні безпліддя засобами, які стимулюють овуляцію, особливо при ЕКЗ (екстракорпоральному заплідненні), можливо багатоплідність, гіперстимуляція яєчників. Безпліддя в анамнезі є фактором високого ризику невиношування.
Виникнення позаматкової вагітності можливе при наявності в анамнезі: запальних, гормональних, гінекологічних захворювань, безпліддя, особливо при наявності позаматкової вагітності в минулому.
При наявності будь-якого гінекологічного захворювання в минулому в діагнозі робиться запис, насторожує фахівців, - ОДА (обтяжений гінекологічний анамнез).

Загрузка...