Подвійні (множинні) виродливості

Подвійні виродливості розрізняються за способом живлення плодів:

а) аутозитні — кожен плід має самостійну систему кровообігу;

б) омфалозитні — кожен плід живиться через пупкові судини;

в) паразитні — один із плодів (паразит) не має самостійного кровообігу, при цьому на тілі або усередені цілком розвиненого плода знаходиться інший, менш розвинений плід.

За ступенем життєздатності та тривалості життя розрізняють такі організми:

1) ті, що гинуть упродовж раннього зародкового періоду;

2) ті, що життєздатні у внутрішньоутробному періоді, але неспроможні до самостійного існування після народження (деякі пороки серця і легень, шлунково-кишкового тракту, більшість подвійних виродливостей);

3) ті, що народжуються цілком життєздатними і можуть продовжувати жити позаутробно (виродливості кінцівок, щілини обличчя, частковий гігантизм тощо).

1975 р. на ХХІХ Всесвітній асамблеї з охорони здоров’я прийнято класифікацію вад, в основі якої полягає анатомо-фізіологічний принцип поділення тіла людини на системи органів:

А. Уроджені вади розвитку органів і систем:

 1) вади ЦНС та органів чуття;

 2) вади обличчя та шиї;

 З) вади серцево-судинної системи;

 4) вади дихальної системи;

 5) вади органів травлення;

 6) вади кістково-м’язової системи;

 7) вади сечової системи;

 8) вади статевих органів;

 9) вади ендокринних залоз;

10) вади шкіри та її придатків;

11) вади посліду;

12) інші вади.

В. Множинні уроджені вади:

1) хромосомні синдроми;

2) генні синдроми;

З) синдроми, зумовлені екзогенними факторами;

4) синдроми невизначеної етіології;

5) множинні вади не уточнені.

Кількість вад сягає більше ніж 1500, у цій лекції зосередимо увагу тільки на тих, які найчастіше спостерігаються, і наведемо лише окремі приклади щодо кожної анатомічної системи.

Частка вад розвитку ЦНС становить більше ніж 30 % від усіх вад, які спостерігаються у дітей.