Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 4
З них гостей: 4
І користувачів: 0
Ускладнення при переливанні крові та їх профілактика

Ускладнення при переливанні крові та їх профілактика

Кров та її препарати, що є могутніми стимуляторами життєдіяльності організму, не позбавлені ряду негативних якостей і спричиняють серйозні ускладнення. Як правило, ускладнення виникають там, де через обставини порушуються правила переливання крові, про які вже йшлося. Інколи недооцінення стану хворого, порушення умов зберігання крові та техніки її переливання може завдати шкоди. Так, зневажання захворювань, перенесених донором, ігнорування ряду клініко-біохімічних досліджень крові донора може призвести до зараження хворого гепатитом, малярією, сифілісом, сепсисом, СНІДом й іншими інфекційними захворюваннями.
Неправильне зберігання крові, брак стерильності, порушення співвідношення консерванта і крові може призвести до сепсису, тромбоемболії. Порушення правил з техніки переливання крові може спричинити запалення судинної стінки (флебіт), повітряну або тромбоемболію. Неналежна увага до супровідних захворювань може призвести до їх загострення (нефрит, гепатит) або спричинити у хворого декомпенсацію серцевої діяльності. При тривалому зберіганні крові, порушенні температури зберігання можуть настати гемоліз еритроцитів, зміни білкового складу, що виявляються у вигляді пірогенних реакцій. 
Вони бувають легкими (підвищення температури тіла на 1 °С), середніми (на 1,5–2 °С), тяжкими (більше як на 2 °С). Зазвичай ці ускладнення виявляються через 10–15 хв після початку переливання крові (остуда, болі в попереку, нудота). Лікування полягає в тому, щоб припинити переливання крові, увести десенсибілізуючі препарати (хлористий кальцій, димедрол, піпольфен), зігріти хворого, дати йому пірамідон, анальгін. У разі підвищеної чутливості організму до білка й нехтування біологічною пробою можуть виявитися алергічні реакції, сверблячка, висип, набряки, підвищення температури, задишка, а іноді трапляється анафілактичний шок. При цьому виникають блювання, розлади дихання, падіння артеріального тиску, бронхоспазм, набряк легень. За наявності цих симптомів переливання припиняють, хворим уводять вищеозначені препарати, а у разі анафілаксії — глюкокортикоїди, серцеві препарати; хворих переводять на штучне дихання (апаратне).
Найтяжчим ускладненням є посттрансфузійний, або гемотрансфузійний шок, який може виникнути в результаті несумісності крові за групою або резус-фактором, а також при уведенні великої кількості гемолізованої крові. При переливанні несумісної крові у хворого з’являються остуда, нудота, біль за грудиною, знижується артеріальний тиск, підвищується температура, виникають ознаки подразнення нирок (альбумінурія, гематурія, олігурія, а іноді й анурія), спостерігається жовтяниця, розвивається нирково-печінковий блок, який призводить до смерті. Слід пам’ятати, що в патогенезі цього ускладнення полягає гемоліз уведених еритроцитів.
Іноді це ускладнення розвивається бурхливо, а іноді може виявитися на 2-гу — 3-тю добу після гемотрансфузії. Це залежить від дози уведеної крові. Якщо хворий перебував під наркозом або вживав десенсибілізуючі препарати, розвиток гемотрансфузійного шоку може бути тривалим. У разі появи цього ускладнення гемотрансфузію слід припинити, хворому ввести значну кількість рідини, десенсибілізуючі препарати, здійснити біляниркову блокаду. Проводять гемодіаліз, іноді кровопускання та переливання одногрупної крові.
Якщо неправильно визначена резус-приналежність чи не виконана проба на резус-сумісність, може статися резус-конфлікт. У новонароджених це ускладнення називається гемолітичною жовтяницею, іноді його називають гемолітичним шоком.
Основою його розвитку є стикання резус-фактора з резус-антитілом, при цьому відбувається гемоліз еритроцитів хворого і донора. Клінічна картина розвивається досить швидко і схожа на клінічну картину переливання крові іншої групи. Для успішного лікування слід провести обмінне переливання крові, тобто кровопускання з наступним вливанням резус-негативної крові, що не містить антитіл.
Активна заміна втраченої крові може призвести до таких ускладнень, як цитратна інтоксикація та синдром гомологічної крові. Цитратна інтоксикація розвивається, якщо одноразово уводять значну кількість консервованої крові. Вона виявляється гіпотонією, тахікардією, судорогами. Причина полягає в інтоксикації організму цитратом натрію. Для профілактики цього ускладнення на кожні 500 мл консервованої крові уводять 10 мл 10%-го розчину хлориду кальцію. Під час відшкодування великої крововтрати слід застосовувати гепаринізовану кров або пряме переливання крові.
Синдром гомологічної крові розвивається, якщо протягом деякого часу (дні, тижні) переливають значну кількість крові для ліквідації анемії та заміщення крововтрати. В основі цього синдрому полягає розвиток несумісності за системою лейкоцитарних та тромбоцитарних антигенів. Клініка виявляється тромбоцитопенією, лейкопенією, розвитком ДВЗ-синдрому в різних органах та системах організму. ДВЗ є синдромом, що характеризується розвитком тромбозів на тлі кровотеч і залежно від місця виникнення виявляється клінікою гострої ниркової, печінкової чи легеневої недостатності (набряк легень) або гострого порушення кровообігу судин мозку (крововиливи разом з ішемією мозку). Синдром гомологічної крові є причиною високої летальності. Для профілактики його розвитку при ліквідації великої крововтрати, анемії потрібно користуватися відмитими еритроцитами, а не консервованою кров’ю.
Таким чином, кров виконує дуже важливу функцію в організмі людини і може бути застосована для лікування багатьох захворювань. Клінічна ефективність гемотрансфузії є загально визнаною. Гемотрансфузія пройшла довгий шлях до вивчення властивостей крові, її механізмів дії в організмі людини.
Її треба застосовувати в хірургічній практиці повсюдно, але слід дотримуватися показань та протипоказань до переливання крові, чітко виконувати правила з техніки проведення гемотрансфузій.

Категорія: Хірургія | Переглядів: 4467 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини